Інфаркт, діабет та депресія: навіщо держава починає скринінг здоров'я українців 40+

Чому обрали ці напрями і яка ситуація з онко

Заступник міністра зазначив, що серцево-судинні захворювання та цукровий діабет переважають серед причин передчасної смертності та інвалідизації у всьому світі.

Своєю чергою тягар розладів ментального здоров'я збільшився ще з часів пандемії COVID-19, а в Україні додалася повномасштабна війна.

"Інші категорії захворювань, які не увійшли до скринінгу, безумовно, можуть бути важливими для конкретного пацієнта чи для групи пацієнтів, але з популяційної точки зору вони є менш пріоритетними", - розповів Гончар.

Він окремо наголосив на клінічній та економічній доцільності скринінгових інструментів. 

"У світі є різні скринінгові інструменти й дослідження, щодо клінічної та економічної доцільності яких постійно точаться дискусії навіть у розвинених країнах. І в багатьох країнах, навіть із доволі високим рівнем життя населення, зважено підходять до питань скринінгу", - зазначив заступник міністра. 

Посадовець додав, що під час певних досліджень є ймовірність отримання неоднозначних результатів, наприклад під час обстеження щитоподібної залози.

"Тож ми свідомо на такі скринінги не йдемо, тому що, по-перше, щодо низки захворювань наразі недостатньо консенсусу в міжнародній літературі. По-друге, їхня економічна і клінічна складова не така приваблива з погляду інвестицій, як у разі скринінгу серцево-судинних захворювань і цукрового діабету", - зауважив Гончар. 

Заступник міністра розповів, що програма не передбачає скринінгу онкологічних захворювань. 

Однак сімейний лікар повинен перевірити, чи потрібен конкретному пацієнту певний скринінг, наприклад мамографія чи обстеження на рак шийки матки. Якщо є показання, сімейний лікар дасть пацієнту відповідне направлення.

Тягар розладів ментального здоров'я - величезний (фото: Freepik)

Чи готова система до напливу пацієнтів

Заступник міністра розповів, чи готова держава надати допомогу всім пацієнтам, у яких під час скринінгу виявлять захворювання або певні ризики. Він акцентував увагу на серцево-судинних захворюваннях та розладах ментального здоров'я.

Серцево-судинні захворювання

Євгеній Гончар наголосив, що в Україні щодня виявляють пацієнтів із тяжкими серцево-судинними захворюваннями. І щодня люди від цих захворювань помирають. 

У межах програми скринінгу очікується виявлення нових випадків серцево-судинних захворювань, зокрема артеріальної гіпертензії.

"У нас половина пацієнтів з артеріальною гіпертензією не знають, що в них є це захворювання. А половина з тих, хто про це знає, не має прихильності до лікування. Тобто ці люди час від часу приймають препарати, щоб знижувати артеріальний тиск, але не систематично і безконтрольно", - зазначив посадовець.

Дані експертних оцінок наразі такі, що лише 20-25% пацієнтів з артеріальною гіпертензією отримують належну терапію і є прихильними до цієї терапії. Тож основна мета скринінгу - заохотити українців обстежитися та лікуватися.

Гончар зазначив, що не всі пацієнти потребуватимуть медикаментозної терапії або складних втручань. Багатьом буде достатньо скоригувати спосіб життя - додати фізичну активність, правильно харчуватися, позбутися шкідливих звичок тощо. І про це лікарі розкажуть пацієнтам під час мотиваційних бесід.

"Дійсно, ми очікуємо, що зросте споживання лікарських засобів. Насправді, це і плюс. Адже у нас частка антигіпертензивних чи інших лікарських засобів, які споживаються, наприклад, на мільйон населення з корекцією на вікову структуру, є в кілька разів меншою, ніж мало би бути", - наголосив посадовець.

Він додав, що передбачено збільшення фінансування цього напряму за програмою реімбурсації "Доступні ліки". 

"У пацієнтів можливі і досить серйозні стани, за яких пацієнтам буде необхідне стаціонарне лікування та хірургічне втручання. Ми, розуміючи цю проблему, на наступний рік впроваджуємо оновлені механізми фінансування кардіохірургічної допомоги", - зауважив Гончар.

Вони передбачають нові підходи до фінансування планового стентування коронарних артерій. Тож пацієнт, у якого виявлять серйозне захворювання, отримає відповідне направлення. Він зможе з цим направленням звернутися до закладу охорони здоров'я, де йому нададуть допомогу, якої він потребує.

"Звісно, у цьому питанні є багато викликів. І я не можу гарантувати, що, скажімо, 1 січня всі проблеми зникнуть. Однак у нас є чіткий план, як підвищити доступність кардіохірургічної допомоги", - розповів експерт.

Він зазначив, що на наступний рік згідно з Програмою медичних гарантій передбачено державне фінансування обсягом 5,5 млрд грн саме для кардіохірургічного компонента.

Лише 20-25% пацієнтів з артеріальною гіпертензією отримують належну терапію і є прихильними до цієї терапії (фото: Freepik)

Розлади ментального здоров'я

Євгеній Гончар розповів, що Міністерство охорони здоров'я й уряд активно працюють над розширенням мережі та пропозиції послуг у сфері психічного здоров'я. Є окремі пакети з фінансування послуг у центрах ментального здоров'я.

"Такі центри ми відкриваємо в кластерних лікарнях і прагнемо, щоб кожна кластерна лікарня мала свій центр ментального здоров'я. Крім цього, на амбулаторному рівні є можливість отримати допомогу психологів та психотерапевтів”, - наголосив посадовець.

Проте він визнав, що, дійсно, якби всі люди, у яких є розлади ментального здоров'я, усвідомили це і звернулися по допомогу, фахівців, напевно, не вистачило б. 

"І поки що ми не можемо говорити про те, що система готова прийняти всіх пацієнтів. Водночас, на жаль, не всі пацієнти звертаються до фахівців. І зараз ми бачимо, що в наявній мережі є можливість підвищити навантаження", - розповів Гончар.

Тому, за його словами, це паралельні процеси - одночасно підвищувати обізнаність кожного конкретного пацієнта щодо викликів, які є у сфері психічного здоров'я, і збільшувати спроможність системи охорони здоров'я задовольнити цей попит. 

Також посадовець зазначив, що в Україні всі сімейні лікарі, які працюють за Програмою медичних гарантій, а також за програмою скринінгу, пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP (Mental Health Gap Action Programme). Тому вони також обізнані щодо питань ментального здоров’я і можуть надати певний обсяг допомоги пацієнту.

"Крім того, було розширено програму "Доступні ліки" у сфері психічних розладів. Наразі до цієї програми входить багато сучасних препаратів, у тому числі антидепресантів, протитривожних засобів тощо", - розповів заступник міністра.