Гонка озброєнь не зупиняється ні на мить: інтерв'ю з Ярославом Гришиним, "Генерал Черешня"

У 2023 році команда волонтерів із Запоріжжя, яка спершу займалася забезпеченням армії амуніцією та транспортом, запустила виробництво дронів і відправила перші тестові партії БПЛА на фронт. Назва компанії – "Генерал Черешня" – пов'язана з мелітопольським рухом опору, який діяв на всій тимчасово окупованій території Запорізької області.

Зараз виробничі майданчики "Генерала Черешні" працюють у різних регіонах України, а їхня дрони – серед наймасовіших на фронті.

У лінійці компанії – класичні FPV-камікадзе, фронтові перехоплювачі, оптоволоконні дрони, "ловці шахедів" та ударні БПЛА літакового типу. Нещодавно компанія також представила новий дрон – "Sweetheart" для розвідки у тилу противника.

Про дрони "Генерала Черешні"

– В Україні зараз пік сезону черешні. Чи правильно розумію, що у "Генерала Черешні" теж зараз своєрідний пік сезону – пік інтенсивної роботи проти окупантів?

– Так, дійсно, роботи дуже багато. На фронті дуже гаряче, і щомісяця і кількість, і якість наших уражень зростає. Ми дуже активно працюємо для того, щоб зберегти життя нашим людям і вражати більше ворожих цілей. Тобто сезон черешні справді зараз дуже гарячий. Черешня вражає.

– За підсумками весни "Генерал Черешня" став лідером у системі Delta за кількістю єБалів серед усіх засобів ураження. Це йдеться про підтвердження уражень, які були здійснені за допомогою ваших класичних FPV-дронів "Генерал Черешня"?

– Так точно, за допомогою всієї продуктової лінійки наших виробів. У нас 39 кодифікованих виробів – це і FPV-дрони, інтерцептори (дрони-перехоплювачі, - ред.). І йдеться дійсно саме про верифіковані, встановлені ураження з відеофіксацією.

Delta – це насправді своєрідна "арифметика війни", і це справді інноваційний прорив, що ця система прийнята на озброєння Міністерством оборони і все верифікується.

– А такого результату вдалось досягти завдяки тому, що ваші дрони масово використовуються у військах, чи за рахунок того, що вони ефективні, чи тут відіграє роль і те, й інше?

– Ми дійсно постачаємо дуже багато дронів і дуже швидко. Ми не постачаємо більше, ніж інші за кількістю, але у нас точно кращий KPI. Зокрема, є підрозділи, які, використовуючи 110 дронів – наших зенітних перехоплювачів AIR, можуть збити 100 цілей, тобто KPI наближається до 100%.

Фото: Ярослав Гришин (інфографіка РБК-Україна)

– Чи можете ви поділитися актуальними обсягами виробництва "Генерала Черешні"?

– Наші виробничі спроможності – понад 100 тисяч одиниць на місяць, і ми в турбореактивному режимі виробляємо максимально цю кількість.

– Рік тому в інтерв'ю Forbes ви казали про обсяг 50 тисяч FPV-дронів на місяць. Як та внаслідок чого вдалося так наростити виробництво?

– Завдяки надзусиллям нашої команди. Є велика потреба. В нас команда дуже патріотична і дуже небайдужа. Потреба на фронті дуже велика, і наші дрони потрібні, тому працюємо без вихідних, фактично 24/7, і виробляємо велику кількість дронів. Набагато більше, ніж торік.

– Також у системі Delta "Генерал Черешня" став лідером за кількістю перехоплених цілей. Я так розумію, що йдеться про дрони лінійки AIR, фронтові перехоплювачі, про які ви згадали?

– Так, є AIR і ще є AIR Speed. У кожного свої задачі, у кожного свої цілі, і вони активно використовуються. Сили безпеки та оборони збивають наразі близько 40% російських "Молній" саме нашими дронами. Таких "Молній" ворог щомісяця запускає на 50% більше, ніж у минулому місяці.

Відповідно, і нам потрібно постійно нарощувати і кількість, і якість своїх виробів, постійно їх модернізувати відповідно до потреб фронту.

– А можете пояснити різницю між AIR і AIR Speed?

– Air Speed трохи менший, але він швидший. Максимальна швидкість AIR – 170 км/год, AIR Speed – 240+, а перехоплювача Bullet – 310+, проте іноді він може розвинути швидкість приблизно до 327 км/год.

– Чи є у вас орієнтовний підрахунок, скільки оцих "шахедоподібних" дронів росіян – "Гербер", "Гераней" – вже вдалося збити за допомогою Bullet?

– Сотні фактично. І щомісяця кількість уражень цих цілей також збільшується в рази.

– Росіяни не стоять на місці і намагаються вдосконалювати свої "шахеди", експериментують зі способами, тактиками запуску. Наскільки нашим виробникам вдається адаптовуватись і не відставати у цих "перегонах"?

– У нас просто немає іншого виходу. Ця гонка озброєнь не зупиняється ні на мить. Ми постійно покращуємо наші вироби, і росіяни модифікують свої атаки, постійно змінюють напрямок, висоту, швидкість, рої, різні цілі атакують.

Ми, безумовно, намагаємося їх випереджати. Зокрема по перехоплювачах ми точно кращі, ніж росіяни. Ми запускаємо дрон "Хмаринка", який буде кращим аналогом "Молнії", і будемо їх постачати десятками тисяч, щоб знищувати російську логістику та тили. Ми добре знаємо, як це робиться.

– "Хмаринка" – це ударні "крила", так?

– Так.

– Ви сказали, що у росіян немає аналогічних перехоплювачів, як у нас. Я чула тільки про "Елки", але читаючи саме російські відгуки про них, я бачила величезний перелік їхніх обмежень – що вони у певну погоду не літають, при певному вітрі не літають тощо. Тобто в них основний перехоплювач – це саме ці "Елки"?

– У них щось є, але воно гірше за якістю, менше за кількістю і головне – наші пілоти кращі, більш креативні, інноваційні, навчені та вмотивовані. Тому в цьому напрямку ми точно кращі.

Також важливе стратегічне завдання сьогодні для наших R&D – це захист нашими засобами пікапів, танків, БТРів, щоб змінити баланс і щоб ми могли активно атакувати ворожі позиції.

Ми знаємо, що росіяни над цим працюють, і ми над цим працюємо. Маємо перемагати, тому що треба кардинально змінювати ситуацію на фронті.

– Чи правда, що зараз оцей цикл – "нова технологія – масовість її застосування – протидія їй" – вже для обох сторін вимірюється не роками, а місяцями?

– Так, безумовно. Якщо ми хочемо виживати, то нам необхідно робити надзусилля у квадраті. Іншого шляху просто немає. І зараз це справді відбувається дуже швидко. І фактично відбуваються революційні зміни.

Те, в що трильйони доларів вкладали, і те, що десятки років готувалося – на практиці насправді воно відбувається геть по-іншому на фронті.

– Також серед засобів "Генерала Черешня" є оптоволоконні дрони OPTIX. Пам'ятаю, що початок масового застосування оптоволокна почався трохи менше ніж два роки тому, росіянами, під час нашої операції в Курській області для протидії нашим військовим. Зараз Україна наздогнала і, можливо, навіть перегнала росіян у виробництві оптоволоконних дронів, чи ні?

– Наздогнала. Дійсно, росіяни випереджали, але ми змогли наздогнати. І зараз є баланс, є паритет по оптоволоконних дронах на фронті.

– У них є суттєва перевага – те, що вони не гасяться РЕБами. А наскільки вони загалом зараз широко використовуються на фронті і нами, і росіянами?

– Достатньо широко використовуються. Вони більш складні у використанні і більш небезпечні для пілотів, тому що легше встановлювати їхнє місцезнаходження, і це більш небезпечно для життя та здоров'я пілотів. Тому це героїзм наших пілотів, які їх використовують. Але ця технологія активно використовується і є дуже важливою.

Про роль БПЛА у війні

– Вони досі залишаються таким, умовно кажучи, "трендом" на фронті? Чи "тренди" в дронових технологіях вже пішли далі?

– Вони зайняли свою нішу і продовжують її займати. Ми готуємо дуже цікаві рішення, щоб у нас трохи інша технологія працювала і залітала на ще більшу відстань, ніж ці оптоволоконні дрони, була легше керована і з кращим відео.

Скоро ми вже це зможемо представити. І ми вважаємо, що тоді наші пілоти зможуть використовувати оптоволоконні дрони менше, і це буде більш безпечно для їхнього життя.

– Які саме ваші дрони зараз є найбільш затребуваними?

– Не можна так сказати, тому що різні цілі. І дрони на радіокеруванні щодо цілей, які знаходяться на землі, важливі. Повітряні цілі – дуже важливі, тому що це активний захист, і цим ми рятуємо життя і наших людей, і мирних громадян, і критичної інфраструктури.

За останніми перехопленнями ми знаємо, що росіянам ставляться завдання, зокрема в місті Запоріжжі, знищувати мирних людей, заправки, автотранспорт із мирними людьми. Йдеться про життя наших людей, тому це дуже важливо.

Але у війні не можна обирати, тобто треба працювати комплексно і системно, знищуючи і ворожу силу супротивника, і його повітряні цілі, і його наземні цілі, і його логістику тощо.

– Дрони можна вважати "геймчейнджером" у сучасній війні?

– Ми не любимо використовувати це слово, тому що головний "геймчейнджер" – це героїзм наших пілотів, наших людей – не засобів. От "геймчейнджер" дуже хочуть бачити на Заході, щоб так, як в iPhone, можна було натиснути кнопку і досягати певних цілей.

Але воно так не буде працювати. Тобто це все дуже пов'язано з навченістю, професіоналізмом, героїзмом наших людей. Але, звісно, ситуація дуже змінилася, є роботи і дрони, вони займають все більше місце, плюс, є штучний інтелект, використання рою дронів. Світ уже ніколи не буде таким, яким він був до 2022 року.

– Якщо уявити, що війна триватиме ще два роки, як виглядатиме поле бою у 2028 році, тобто які дрони можуть стати звичними, а які можуть повністю зникнути?

– Точно буде ширша "кілл-зона", вона може досягати і до 50 км. Точно буде "стіна" дронів, "стіна" роботів. І наш кордон буде точно ефективно захищений, і ніхто там не зможе пролізти.

Дрони будуть здебільшого з використанням штучного інтелекту, з донаведенням, захопленням цілі, з відповідною детекцією, будуть однозначно застосовуватися рої дронів. Тобто будуть використовуватися ті засоби, які зможуть долати більшу відстань з більшою вагою і з більшою автономністю.

Як держава працює з виробниками

– Яка частка закупівель вашої компанії зараз припадає на державні контракти, яка на прямі закупівлі військовими, благодійними фондами?

– Насправді відбулася революційна реформа завдяки Арсену Жумаділову, який керує ДОТ (Державним оператором тилу): були запущені DOT-Chain, а вже у складі АОЗ (Агенції оборонних закупівель) маркетплейс DOT-Chain Defence, та інтеграція з системою єБалів.

І сьогодні кожен підрозділ може самостійно закуповувати необхідне, обираючи певну позицію, і ми постачаємо та виконуємо ці контракти дуже швидко – за тиждень чи за 10 днів. І ця система існує паралельно і кросфункціонально з системою централізованих закупівель. І так, і так, у нас дуже багато замовлень.

Ця система, яка народжена війною, є дуже ефективною та гнучкою. І Європа, і Сполучені Штати Америки зараз вивчають досвід для того, щоб запускати аналогічні системи маркетплейсів у себе.

– Державні контракти сьогодні дозволяють інвестувати в нові розробки і в масштабування виробництва?

– Законодавчі обмеження маржі – 25% – не дозволяють прямо інвестувати в R&D зі своєї маржі і покладати її в розрахунок собівартості. Але ми знаходимо ці можливості, це обов'язкова умова. Ми дуже багато зусиль, коштів спрямовуємо на глибокі R&D-дослідження.

І наша суперсила – в тому, що ми маємо можливість комунікувати, разом працювати з кращими підрозділами, кращими інженерами, пілотами і фактично в режимі реального часу спільно створювати інновації.

Тобто це не просто хтось десь там придумує – це фактично відбувається в полях, на полі бою, на полігонах, в режимі реального часу постійно йдуть покращення наших виробів.

Фото: Ярослав Гришин (інфографіка РБК-Україна)

– Чи могли би ви описати для людей, які не знайомі зі сферою ОПК, як взагалі відбувається виробництво дрона – від моменту, коли народжується ідея, і до етапу, коли він уже потрапляє безпосередньо до використання нашими військовими?

– У нас інженери працюють спільно у великих просторах як команда команд із працівниками. Багато ідей запозичується з фронту – з їхніх практичних рішень та інноваційних ідей.

Усе це відбувається в режимі конвеєрного виробництва із застосуванням технологій Lean, розумного виробництва. Ми намагаємося максимально все автоматизувати, масштабувати та спростити, щоби постійно збільшувати KPI.

Поряд одразу йдуть випробування та обльоти. Кожен дрон обов'язково тестується і в приміщенні, і на полігоні, щоби виріб був готовим і досконалим. І щоб, отримавши його на фронті, наші військові могли просто відкрити коробку і запустити цей дрон, а не покращувати, допрацьовувати чи міняти.

– Які зміни у системі державних закупівель могли б прискорити розвиток галузі?

– Ми раніше багато критикували систему закупівель, але сьогодні вона є достатньо ефективною. Є системні проблеми, наприклад, кадровий голод. Сьогодні у нас мало людей, вони потрібні усюди, постійно є плинність кадрів. Тому має бути професійний, патріотичний та заряджений менеджмент.

Водночас сама система зараз уже побудована непогано: багато що оцифровано, створено віртуальні рамкові контракти. Команда АОЗ дійсно здійснила революційні зміни, таку собі шокову терапію та рішучі реформи. І сьогодні я вважаю нашу систему закупівель саме в MilTech-секторі найкращою у світі.

– Якби держава завтра захотіла закупити у вас вдвічі більше продукції, що стало б головним обмежуючим фактором: гроші, компоненти, виробничі площі чи люди, про проблему з якими ви щойно згадали?

– Все це важливо. Тут доводиться робити дива та вигадувати творчі інноваційні ланцюжки, щоб логістично забезпечувати виробництво всім необхідним. Але в основі всього лежить людина і правильний колектив, його навченість.

Тут є три кити: строки, ціна чи ощадливість та якість. Треба постійно балансувати в цих рамках, шукати золоту середину, щоб усе було швидко, за мінімальну ціну і якісно. Виріб не має бути абсолютно ідеальним, бо це втрата часу. Треба, щоб він працював і максимально швидко потрапляв на фронт, знищував ворожі цілі і покращувався вже в процесі.

Компоненти – це велика проблема. Ми вже частково виробляємо свої комплектуючі, багато що виготовляємо в Європі, щоб бути незалежними від китайських деталей.

Про комплектуючі та експорт

– Залежність від китайських комплектуючих – це загалом сильна проблема для українського ринку дронів?

– Це стратегічний ризик для всього світу. Поки що це не є проблемою, але це ризик, який ми маємо мінімізувати, створюючи свої якісні комплектуючі.

– Ви згадали, що намагаєтеся отримувати комплектуючі з альтернативних джерел, щоб вони були не китайськими. Наскільки вдається знижувати їхню частку?

– Ми постійно і дуже активно над цим працюємо, маємо просування. У нас є сильний партнер у Хорватії – компанія ORQA, яка виробляє всі свої комплектуючі, без китайських компонентів. Ми вже збираємо з них дрони і скоро запустимо виробництво таких деталей в Україні.

– Український ринок дронів часто називають одним із найбільш конкурентних у світі. Завдяки чому можна вигравати цю конкуренцію?

– Треба мати дуже сильне бажання, рішуче діяти, багато працювати і сильно ризикувати. Треба робити все дуже швидко і у великій кількості, постійно працювати над якістю та комунікувати з найкращими підрозділами.

Працювати доводиться 24/7 без вихідних – це титанічна праця. Наші люди працюють насамперед не за гроші, а для того, щоб зберегти життя бійцям, знищити ворога та наблизити перемогу.

– Як змінився інтерес іноземних партнерів та країн до українських дронів протягом останніх одного-двох років? Чи пожвавила цей інтерес війна на Близькому Сході?

– Зацікавленість дуже велика. Усі хочуть працювати з нами в тому чи іншому форматі, навчатися. Усі розуміють ризики та небезпеку від росії, Ірану, Північної Кореї, Китаю.

Ми фактично знаходимося у стадії Третьої світової війни. Тому всім треба вчитися, і дуже швидко. Ми активно навчаємо міжнародних партнерів, закликаємо їх озброюватися і готові ділитися знаннями, щоб захищати мирних громадян.

Фото: Ярослав Гришин (інфографіка РБК-Україна)

– Які країни чи регіони, якщо ви можете це озвучувати, зараз проявляють найбільший інтерес до українських безпілотників?

– Великий інтерес є у всіх регіонах. Це США, Японія, Близький Схід, Європа. Всі розуміють, що завтра війна може постукати і в їхні двері, тому активно працюють, щоби підготуватись до цього. І без України їм це взагалі не вдасться.

– Чи правда, що українські виробники поступово переводять частину виробництва за кордон через безпекові фактори та експортні можливості?

– Безпека – це, безумовно, важливий фактор. Але це багатовимірна історія. Експорт треба запускати. Адже це доступ до технологій, капіталу, колаборацій та розумних людей, інженерів, яких треба залучати сюди, з якими треба спільно працювати в Європі, щоби вони залишалися з нами.

Наприклад, у наших хорватських партнерів дуже потужна команда інженерів, які допомагають нам працювати над R&D-рішеннями, що покращують наші вироби в Україні.

– Які бар'єри та ризики зараз стримують український експорт товарів?

– Наразі експорт де-факто і де-юре у нас заборонений та заблокований. Цю процедуру треба запускати, щоб можна було швидше і легально працювати, тому що заборона експорту реально сповільнює розвиток нашого ВПК, технологій та виробничих спроможностей українських компаній.

– Дозвольте уточнити: це повна заборона чи все-таки дуже сильна забюрократизованість?

– Можна сказати, що де-факто і де-юре заборонено. Все настільки важко і довго, що практично неможливо.

– Чи може експорт стати одним із драйверів розвитку оборонно-промислового комплексу України після війни?

– Безумовно, саме так і буде.