Європа наразі перебуває десь між війною та миром. Останніми тижнями заголовки новин заповнили повідомлення про дрони, які таємничо з’являються над аеропортами та зупиняють авіарейси в країнах ЄС.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Wall Street Journal.
Як пише WSJ, у Німеччині щодня фіксується в середньому три дрони-вторгнення над військовими об’єктами, об’єктами оборонної промисловості та критичною інфраструктурою.
Такі інциденти є частиною посиленої кампанії, яку, за словами європейських лідерів, Росія проводить проти континенту через підтримку України. Кампанія включає диверсії, кібератаки й дезінформацію.
Для Росії та інших супротивників Заходу, включно з Китаєм, Іраном і Північною Кореєю, дрібні підривні дії можуть приносити великі дивіденди, адже Москва застрягла у війні проти України й не може вступити в відкриті бойові дії з НАТО.
“Наші супротивники розрахували, що можуть ховатися за двозначністю і запереченням, щоб порушувати суверенітет, ігнорувати національні закони та міжнародні норми й займатися такими діями, як політичний тиск, диверсії і навіть вбивства, не викликаючи збройної реакції”, - заявив колишній високопосадовець ЦРУ Дейв Піттс.
Вторгнення безпілотників відбулося після низки неоднозначних морських інцидентів минулого року, коли комерційні судна, пов’язані з Росією та Китаєм, пошкодили підводні кабелі та трубопроводи в європейських водних шляхах. Чіткого зв’язку з Москвою чи Пекіном встановлено не було.
У січні НАТО розпочало патрульну місію “Балтійський вартовий”, і відтоді подібних пошкоджень не зафіксовано. Аналогічно, підозрілі пожежі та вибухи сталися вздовж залізниць і на об’єктах цивільної інфраструктури.
Західні уряди давно підозрюють Росію у веденні гібридної війни для дестабілізації та підриву підтримки України. Німеччина та Бельгія направили військові команди для протидії дронам.
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен зазначив, що безпілотники навмисно картографують інфраструктуру військових баз.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус припустив, що зростання вторгнень може бути пов’язане з ініціативою ЄС щодо використання заморожених російських активів для фінансування української армії.
Більшість дронів не становлять прямої фізичної загрози для населення, проте поблизу аеропортів вони можуть серйозно впливати на безпеку польотів.
Пасажирські літаки не сертифіковані для зіткнень з дронами, навіть невеликий БПЛА може пробити лобове скло кабіни пілота або паливний бак. Пілот Моріц Бюргер розповів, що на початку року майже зіткнувся з невідомим дроном під час підльоту до аеропорту Цюріха.
Виявлення дронів у повітряному просторі Європи складне через їх невеликі розміри та низьку висоту польоту. Для цього потрібні різні сенсори: відеокамери, радіоприймачі та акустичні датчики, а їхнє придбання й експлуатація часто дорогі.
Збивати дрони складно і юридично ризиковано, особливо у густонаселених районах.
У Німеччині військові відповідають за перехоплення безпілотників над військовими зонами, а поліція - над аеропортами. Проте навіть у межах аеропортів відповідальність розподілена між різними структурами.
Останнім часом у низці європейських країн - зокрема в Бельгії, Німеччині, Данії та Нідерландах фіксують дедалі більше випадків появи безпілотників над об’єктами критичної інфраструктури.
The Wall Street Journal писав, у 2025 році в Німеччині різко зросла кількість інцидентів із несанкціонованим використанням дронів - з початку року зафіксовано понад тисячу випадків. Розслідування триває, але влада не виключає можливості російського сліду.
На цьому тлі Україна оголосила про плани відкрити оборонні виробничі офіси в Берліні та Копенгагені до кінця року. Президент України Володимир Зеленський пояснив, що саме ці міста обрано через тісну співпрацю з Данією та Німеччиною у сфері спільного виробництва озброєнь.
Раніше Україна заявляла про готовність допомагати партнерам у виробництві безпілотників, використовуючи власний бойовий досвід.