ЄС розділився через обмеження для українських чоловіків: які країни "за", а які - проти

Ідею змінити умови надання притулку для військовозобов'язаних українців уже підтримали Німеччина, Швеція та Польща. Свої позиції представники цих країн озвучили перед засіданням Ради ЄС із внутрішніх справ у Люксембурзі.

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що Берлін виступає за продовження дії директиви, але на нових умовах. Замість автоматичного тимчасового захисту чоловікам можуть запропонувати проходити стандартну процедуру отримання статусу біженця.

Міністр міграції Швеції Йоган Форсселль зазначив, що Стокгольм також готовий підтримати такі зміни. На його думку, виключення з-під захисту тих, хто має заборону на виїзд з України, є "розумною пропозицією", адже для перемоги важливо, щоб більше чоловіків залишалися вдома.

У Польщі загалом погоджуються з обмеженнями для осіб призовного віку. Водночас Варшава виступає категорично проти так званого "географічного підходу" - тобто відмови у захисті людям із нібито безпечних українських регіонів.

Які країни не підтримують обмеження

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер підтвердив, що серед актуальних пропозицій розглядається виключення чоловіків віком від 23 до 60 років із системи тимчасового захисту. Він припускає, що з цього питання між країнами може виникнути певний консенсус.

Не всі держави-члени ЄС поділяють такий підхід. Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро та голова МВС Люксембургу Леон Глоден наголосили, що найрозумнішим кроком є автоматичне продовження директиви у її нинішньому вигляді, а будь-які можливі зміни необхідно попередньо узгоджувати з Києвом.

Станом на сьогодні механізмом тимчасового захисту в Європейському Союзі користуються 4,33 млн переселенців з України.

Найбільше українських біженців прийняли Німеччина (28,7%), Польща (22,3%) і Чехія (9%). Водночас якщо враховувати частку українців відносно чисельності місцевого населення, найбільше навантаження припадає на Чехію, Польщу, Словаччину та Кіпр.