Експорт металобрухту: в ICC пояснили запровадження нульових квот в Україні

Чому в Україні виник дефіцит металобрухту

За його словами, у 2024 році українські підприємства збільшили експорт металобрухту на 60,7% - до 293,19 тис. тонн проти 182,465 тис. тонн роком раніше. У грошовому вимірі зростання становило 73,2% - до 91,3 млн доларів.

У 2025 році тенденція посилилася: експорт досяг 448,68 тис. тонн, що на 53% більше показника 2024 року та є найвищим рівнем із 2021 року.

Близько 90% обсягу експорту було спрямовано до країн ЄС, зокрема до Польщі (приблизно 77%), а також до Греції, Німеччини та Туреччини.

Щелкунов наголосив, що зростання експорту відбувається на тлі складної ситуації в українській металургії.

Зокрема, наприкінці 2024 року найбільший металургійний комбінат країни - "АрселорМіттал Кривий Ріг" (колишня "Криворіжсталь") - оголосив про зупинку конвертерного цеху та машин безперервного лиття заготовок, продовживши роботу лише на одній доменній печі.

"Дефіцит металобрухту як шихтової сировини - це конкретна виробнича проблема, яка безпосередньо впливає на здатність галузі виконувати оборонні замовлення", - підкреслив він.

Збитки бюджету та схеми з експортом сировини

Коментуючи питання ухилення від сплати мита через зловживання сертифікатами EUR.1, президент ICC Ukraine зазначив, що уряд оцінює втрати бюджету у 3,5 млрд грн.

За його словами, відкриті реєстри свідчать про системність проблеми: 11 компаній, які у 2024 році експортували 272 тис. тонн металобрухту, мали у штаті лише 116 працівників, переважно з мінімальною зарплатою. Одна з компаній задекларувала понад 3 тис. тонн експорту, маючи лише одного працівника.

Він також звернув увагу, що вісім трейдерів забезпечують 70% фізичного обсягу експорту, але декларують лише 22% загальної виручки.

Середня задекларована ціна у 2024 році становила 271 євро за тонну при публічно заявленій ринковій ціні близько 350 євро. У результаті галузь отримала 3,2 млрд грн доходу, але сплатила до бюджету лише 4,6 млн грн податків.

Шляхи реформування галузі: пропозиції ICC Ukraine

На думку Щелкунова, відповіддю на такі порушення мають стати кримінальне переслідування, позбавлення ліцензій, митний аудит у режимі реального часу та запровадження обов’язкової біржової торгівлі з прозорим ціноутворенням, а не повне закриття ринку.

Він також навів дані щодо стану галузі: за дев’ять місяців 2024 року українські металурги виробили 4,821 млн тонн металопрокату (+22,7% до аналогічного періоду 2023 року), з яких 68,9% було експортовано.

Ємність внутрішнього ринку становила близько 2,425 млн тонн, із яких майже 38% покрито імпортом.

"Тонна металобрухту, перероблена в Україні, генерує для бюджету близько 300 доларів - у десятки разів більше, ніж навіть чесно сплачене експортне мито. Це аргумент на користь внутрішньої переробки. Але замість нульової квоти доцільніше застосовувати диференційоване мито та ринкові стимули", - вважає він.

Серед необхідних кроків Щелкунов назвав:

• відновлення диференційованого вивізного мита з прив’язкою до цінових індикаторів LME та попиту внутрішніх споживачів
• обов’язкову реєстрацію угод на сертифікованих біржових майданчиках
• створення відкритого реєстру ліцензій із публічними фінансовими показниками
• проведення прискореного митного аудиту компаній із невідповідністю між обсягами експорту та кількістю персоналу.

"Ми виступаємо не за повернення "сірого" ринку. Ми виступаємо за те, щоб реакція держави на нього не знищувала легальний сектор", - резюмував президент ICC Ukraine, наголосивши на готовності до діалогу з Міністерством економіки та галузевими асоціаціями на основі економічних розрахунків і статистичних даних.