Експерт пояснив, в чому хибність відсутності винятку для України у запровадженні СВАМ

Таке рішення, за його словами, схвалене, начебто тому, що вплив СВАМ на українську економіку буде мінімальним.

"Але ці оцінки є відірваними від реальності, а відсутність спеціального режиму для країни, що веде війну, викликає занепокоєння", - запевнив він.

Зінченко продовжує, що у висновках ЄК зазначає, що навіть попри війну Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичним обсягом. До блоку постачаються чавун і сталь (12,3% експорту до ЄС), цемент (0,6%), алюміній (0,3%). Сукупний експорт товарів, що підпадають під дію механізму, становить близько 2% ВВП України.

За оцінками Єврокомісії, які наводить експерт, вплив CBAM на Україну начебто буде "обмеженим". Однак в Україні такі оцінки є відірваними від реальності, вказує Зінченко - адже українська сталеливарна промисловість критично залежить від збуту в ЄС, куди за 10 місяців 2025 року було спрямовано 81% експорту готової металопродукції. Натомість посилення конкуренції з Китаєм та поширення CBAM створюють ризики втрати ринку.

"Ми категорично не згодні з оцінкою Єврокомісії про "обмежений вплив" CBAM на Україну. Моделювання виглядає спрощеним, не враховує міжгалузеві зв’язки й непрямі наслідки. Якщо постраждає експорт сталі, постраждає велика частина економіки", - наголосив він. 

За оцінками GMK Center, лише чорна металургія забезпечила 7,2% ВВП України у 2024 році. При цьому під CBAM підпадає приблизно 6% товарного експорту, а це орієнтовно 2,5 млрд доларів і цей механізм створює загрозу втрати цих доходів.

"Потенційні платежі CBAM значно підвищують собівартість української продукції. Для чавуну вони можуть становити близько 100/тонна, гарячекатаного прокату - 111 євро/тонна, арматури - 104 євро/тонна. Це ставить українських виробників у неконкурентне становище порівняно зі світовими експортерами. Найбільші ризики стосуються довгомірного прокату та квадратної заготовки, які в Україні виробляються за конвертерною технологією: до 2030 року CBAM може повністю зупинити експорт цих товарів до ЄС", - підкреслив Зінченко.

Наслідки для України можуть бути масштабними:  зупинка трьох із семи працюючих доменних печей, скорочення понад 13 тис. робочих місць та зрив ланцюгів постачання європейських виробників, у які інтегрована Україна.

"Окреме занепокоєння викликає те, що Єврокомісія посилається на "мінімальний вплив" CBAM як аргумент проти тимчасового звільнення України від механізму. Однак це суперечить логіці самого регламенту. Регламент передбачає особливий режим не за критерієм розміру економічного ефекту, а за природою події. Війна не потребує доведення через економічні моделі", - підкреслив експерт і закликав уряд активніше працювати з європейцями для відтермінування СВАМ для України.