Ексміністр фінансів пояснив, чому купюра 2000 грн не відповідає світовим трендам

Головне:

• Україна пішла проти світового тренду. Більшість країн останніми роками обмежують використання великих готівкових номіналів, тоді як НБУ розширив номінальний ряд.
• ЄС скорочує роль великої готівки. ЄЦБ припинив друк банкноти 500 євро, а країни Європи поступово посилюють обмеження на готівкові розрахунки.
• Воєнний фактор може бути винятком. Уманський визнає, що українські реалії відрізняються від європейських, але вважає, що саме цим слід пояснювати рішення НБУ.
• Економія на логістиці не є визначальною. На думку автора, можливий ефект від перевезення меншої кількості банкнот не перекриває потенційних репутаційних і макроекономічних ризиків.
• Після війни варто розглянути деномінацію. На думку Уманського, це могло б стати системною альтернативою поступовому введенню дедалі більших номіналів.

За словами Ігоря Уманського, протягом останніх двох десятиліть більшість розвинених країн не розширюють, а навпаки звужують сферу використання великих готівкових номіналів. Основною причиною таких рішень є боротьба з тіньовою економікою, ухиленням від сплати податків та відмиванням коштів.

Як приклад він навів рішення Європейського центрального банку припинити друк банкноти 500 євро ще у 2019 році через ризики її використання в незаконній діяльності. Крім того, в Євросоюзі із 2027 року діятиме єдиний ліміт у 10 000 євро для готівкових розрахунків між бізнесом, а в багатьох країнах уже встановлені значно жорсткіші обмеження.

Уманський зазначає, що в Греції максимальна сума готівкових розрахунків із юридичними особами становить 500 євро, в Іспанії та Франції – 1000 євро, в Італії – 5000 євро, а в Бельгії та Португалії – 3000 євро.

У Німеччині загального ліміту немає, однак при оплаті понад 10 000 євро покупець має пройти ідентифікацію, а придбання нерухомості за готівку повністю заборонене.

На думку колишнього міністра, на цьому тлі рішення України розширити номінальний ряд виглядає нетиповим для європейської практики.

Водночас він визнає, що воєнні умови є суттєвою особливістю України і можуть пояснювати необхідність збільшення попиту на великі номінали. Однак, на його думку, у такому разі слід говорити саме про українську специфіку, а не про нібито загальносвітову тенденцію.

Окремо Уманський поставив під сумнів аргумент НБУ щодо економії витрат на логістиці готівки. Він зазначив, що така економія є відносно незначною порівняно з іншими витратами регулятора. Як приклад він навів 82 млрд грн, які, за його словами, Нацбанк витратив у 2025 році на стерилізацію надлишкової ліквідності через депозитні сертифікати.

Навіть якщо логістичний ефект від появи нової банкноти підтвердиться, він може не компенсувати репутаційні та макроекономічні ризики, якщо ринок сприйме введення купюри як сигнал подальшого знецінення гривні, вважає ексурядовець.

На думку Уманського, якщо аргументація НБУ базується на накопиченій інфляції та курсових змінах, то більш послідовним могло б бути одразу введення банкноти номіналом 5000 грн.

Водночас, вважає він, після завершення війни Україні варто розглянути можливість проведення деномінації гривні як системного способу оновлення номінального ряду замість поступового запровадження дедалі більших купюр.

Нагадаємо, з 4 вересня 2026 року Нацбанк вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень, яка стане найбільшою в історії української гривні. На лицьовому боці купюри буде зображений український поет і дисидент Василь Стус.

У НБУ пояснили необхідність нового номіналу накопиченою інфляцією, зростанням середніх доходів і цін, а також збільшенням попиту на готівку великих номіналів під час війни.

За оцінкою регулятора, нова банкнота дозволить скоротити кількість купюр в обігу, спростити великі готівкові розрахунки та зменшити витрати на виготовлення, зберігання і перевезення готівки.