Цьогоріч українці відзначатимуть Різдво 25 грудня. Після календарної реформи ПЦУ єдину дату свята затвердили й на державному рівні. Водночас церква не забороняє святкувати 7 січня, прагнучи зробити перехід на новий календар поступовим та усвідомленим.
Більш докладно про зміну дати Різдва та чому була необхідна календарна реформа – на РБК-Україна нижче.
При підготовці матеріалу використовувалися наступні джерела: церковний календар ПЦУ, текст постанови Помісного Собору на сайті ПЦУ, Вікіпедія, дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг", ст. 73 КЗпП, коментар ректора Відкритого православного університету Святої Софії Премудрості, протоієрея ПЦУ Георгія Коваленка.
З 2017 року в Україні на офіційному рівні було дві дати свята:
7 січня – за юліанським календарем, якого на той час дотримувалися українські православна та греко-католицька церкви;
25 грудня – коли святкують Різдво більшість християн світу (за григоріанським та новоюліанським календарями).
Це були державні вихідні, проте в церквах проводили різдвяні служби саме 6-7 січня.
У 2019 році митрополит Православної церкви України (ПЦУ) Єпіфаній заявив, що українці можуть святкувати Різдво за григоріанським календарем, якщо вони цього хочуть. У 2022 році Синод ПЦУ дозволив різдвяні богослужіння 25 грудня.
У 2023 році в Україні відбулася церковна календарна реформа. З 1 вересня ПЦУ та УГКЦ перейшли з юліанського на новоюліанський календар, через що дати всіх релігійних свят змістилися на 13 днів назад. Таким чином, була встановлена єдина дата Різдва – 25 грудня замість 7 січня.
Слідом за церквою рішення про зміну дати Різдва на 25 грудня затвердила Верховна рада, а президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ. 7 січня зникло з переліку святкових і неробочих днів (ст.73 КЗпП).
Зазначимо, в Україні продовжили дію воєнного стану через повномасштабну агресію РФ до 14 лютого 2024. Під час особливого періоду скасовуються додаткові вихідні на свята, таким чином Різдво 25 грудня має бути робочим днем.
Після переходу на новий календар церква залишила можливість святкувати Різдво Христове за старим стилем, щоб уникнути роз'єднання суспільства та суперечок.
"У календарній реформі ми не будемо нікого примушувати, даючи можливість прийняти необхідні зміни поступово та усвідомлено", – йшлося на Помісному соборі ПЦУ.
Помісний собор затвердив рішення, що парафії та монастирі, за бажанням, можуть проводити різдвяні богослужіння 6 та 7 січня протягом певного перехідного періоду.
Як розповів у коментарі РБК-Україна священник ПЦУ Георгій Коваленко, у Православній церкві точні часові рамки цього перехідного періоду не встановлювалися, а в Українській греко-католицькій церкві перехідний період діятиме 2 роки.
"Процес триває, але для церкви важливо, щоб цей процес не призводив до розділень. Тому ці календарні питання будуть вирішуватися в любові, діалозі й так, щоб головним для нас було прославляння Христа та Божої матері, святкування святих днів, а не сперечання щодо дат", – наголосив Коваленко.
При цьому священник зазначив, що лише невелика кількість парафій вирішила залишатись на старому стилі, і найбільшу частку серед них становить УПЦ (МП). Це є додатковим маркером при відвідуванні храму, що дасть зрозуміти, яка це церква – українська чи московського патріархату.
Кількість прихильників перенесення дати Різдва на 25 грудня в Україні поступово зростала протягом останніх років. Так, за даними дослідження "Рейтинг" (листопад 2022), цю ідею підтримувало на 18% більше людей, ніж рік тому (44% проти 26%).
Значну роль зіграла розв'язана РФ повномасштабна війна, адже перехід на новий календар та зміна дат свят означає відмежування від спільних традицій з російською православною церквою, що мала великий вплив в Україні.
Георгій Коваленко вважає, що абсолютна більшість парафій і вірян не відчують якоїсь проблеми чи незручності під час переходу на нові дати. Він наводить приклад минулого року, коли ще до офіційного переходу багато людей обрали святкувати Різдво 25 грудня без ностальгії за "старою" датою, та цьогорічне свято Покрова за новим стилем.
"Виявилося, що ми все одно живемо не датами, а святами. І для нас важливо, наприклад, не те, коли Покрова – 1 чи 14 жовтня, а важливо саме свято Покрови Божої матері", – каже священник.
Точних даних щодо дати народження Ісуса Христа немає. Перші згадки про те, що Син Божий з'явився на світ 25 грудня, наведені в Хронографі Римської імперії 354 року. Проте деякі дослідники спростовують ці дані.
Інша версія, чому дату Різдва встановили на 25 грудня, – необхідність зменшити язичницький вплив. В цей день за часів Римської імперії шанували "Непереможне Сонце", коли темрява відступала, а світловий день ставав довшим. Натомість християни 25 грудня почали славити Ісуса Христа, якого називали "Сонцем Правди".
В ранні часи Різдво відзначали разом із Богоявленням – 6 січня. Свято поєднувало у собі і Христове Різдво, і Хрещення Ісуса в ріці Йордані, і явлення святої Трійці. Ці всі ці події вважаються свідченням появи Бога на Землі.
Рішення про святкування Різдва Христового в окрему дату (25 грудня) було прийнято на Ефеському церковному соборі в 431 році.
Говорячи про встановлення святкових дат, Георгій Коваленко наголошує на важливості безпосереднього значення цих свят.
"Для християн головним є саме свято, його сенс, а календар формується поступово. Християни поступово його розвивали, і в процесі облаштування богослужбового життя та розвитку богослів'я облаштували річне коло святкувань. Фактично встановлювали ті чи інші свята і підлаштовували їх під ритм життя того чи іншого народу", – вважає він.
До прикладу, українці поєднали різдвяний сенс з дохристиянською традицією колядування.
В давні часи на наших землях на період 24-25 грудня приходилася Коляда – слов'янське свято на честь повороту Сонця на весну. Її невід'ємним атрибутом були обрядові пісні-колядки. За плином часу язичницький зміст ушанування сонця та предків у колядках змінився на прославлення чуда народження Сина Божого у Святвечір.
"Є сенс свята і є форма культурна, і якщо ця форма співпадає з традиціями народу, зі звичними для нього речами, то це тільки підсилює сенс. І сьогодні колядки – один із найкращих прикладів, як можна у простій та зрозумілій формі розповісти історію Різдва", – висловив думку Георгій Коваленко.
Від 1 вересня 2023 ПЦУ, як і більшість православних церков світу, послуговується новоюліанським календарем. Він замінив юліанський, який з'явився за часів Римської імперії. З роками виявилося, що римська система літочислення є неточною – зсув астрономічного та календарного рівнодення постійно збільшувався та різниця в датах теж.
До прикладу, 25 грудня в XIX столітті фактично припадало на 6 січня, в XX-XXI ст. – на 7 січня, а в XXII столітті Різдво за юліанським календарем святкували б вже 8 січня.
Католицька церква першою прийняла рішення про перехід на новий календар, що отримав назву григоріанського. Згодом його запровадили для цивільного використання більшість країн світу.
Православні церкви не згоджувалися на григоріанське літочислення через недотримання в ньому правил обчислення дати Великодня.
На початку XX століття з'явився новоюліанський календар, що враховував недоліки григоріанського, і більшість помісних православних церков запровадили його.
Серед тих, хто лишився на юліанському стилі була РПЦ. Також його використовували в українських церквах.
Спочатку причиною відмови від переходу на новий стиль був опір "окатоличенню", а після встановлення влади СРСР – спротив радянській системі, де запровадили григоріанський календар для цивільного вжитку.
Згодом ці фактори втратили актуальність, а юліанський стиль став ознакою російської церковної культури, від якої Україна прагнула відмежуватися, особливо з початком війни.
"Прагнення збереження та утвердження своєї української та духовної ідентичності, захист від агресії "русского міра", вимагали від нашої Церкви назрілого рішення – долучитися до більшості Помісних Православних Церков, запровадивши у вжиток новоюліанський календар, як більш точний астрономічно та церковно прийнятий, зі збереженням традиційної пасхалії", – було сказано в доповіді предстоятеля ПЦУ на Помісному Соборі 27 липня 2023, який остаточно затвердив календарну реформу.
Більше про перехід Православної церкви на новоюліанський календар та нові дати свят читайте в матеріалі РБК-Україна.