Великдень завтра? Як може змінитися церковний календар і чи чекають на Україну подвійні свята

Завтра, 9 квітня, християни західного обряду відзначатимуть Воскресіння Христове, тоді як більшість українців, православних та греко-католиків, зустрінуть Великдень 16 квітня.

Причиною розбіжності у датах свята є використання різних церковних календарів.

• Римо-католики ведуть літочислення за григоріанським стилем, а православні та греко-католики – за юліанським чи новоюліанським.

• Питання календарної реформи стає дедалі більш актуальним в Україні.

• Особливо проблема загострилася з початком російської агресії, коли у суспільства виник запит відмежуватись від спільних колись традицій.

• Українці вже отримали додатковий вихідний на Різдво за григоріанським календарем, а ПЦУ офіційно дозволила проводити Різдвяне богослужіння 25 грудня.

• УГКЦ затвердила зміну календаря, а Православна церква планує вирішити це питання на Архієрейському Соборі 24 травня 2023.

• Новий календар в українських церквах після реформи буде новоюліанським, а не григоріанським.

• Ці календарі дуже подібні, але дати Великодня в них не збігаються, що здавна є причиною суперечок між конфесіями.

Календарні розбіжності: чим відрізняються юліанський та григоріанський стилі

З часів Давнього Риму суспільство та церква послуговувалися юліанським календарем.

За плином років в цьому літочисленні були виявлені суттєві неточності, адже зсув астрономічного та календарного рівнодення постійно збільшувався.

Це створювало проблеми при визначенні дати Великодня, згідно з затвердженим порядком Нікейського собору 325 року: Пасха має відзначатися наступної неділі після повного місяця, що настає після весняного рівнодення (21 березня) та після єврейського свята Песах.

На основі юліанського календаря було створено так звану "вічну Пасхалію", яка передбачала можливі дати свята в циклі тривалістю 532 роки, що повторювався циклічно.

Однак у XVI столітті різниця між фактичним та календарним рівноденням досягла 10 днів. Тому Католицька церква прийняла рішення про запровадження нового календаря, що отримав назву григоріанського.

Фото: календарні розбіжності між конфесіями виникли ще в XVI столітті (Віталій Носач, РБК-Україна)

Оскільки зі зміною календаря "вічна Пасхалія" перестала працювати, була винайдена нова формула обчислення дати Великодня. Вона відповідала вимогам Нікейського собору, але з рідкісним винятком, коли християнська Пасха відбувається раніше єврейської.

Ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, священник ПЦУ Георгій Коваленко у коментарі РБК-Україна зазначив, що святкування Великодня після іудейської Пасхи є одним із правил Вселенського Собору, а григоріанський календар не завжди дає таку можливість. Саме це і не дозволяло православним прийняти такий календар.

До того ж, як пояснюється в постанові Синоду ПЦУ, перехід православної церкви на григоріанський стиль міг трактуватися як визнання найвищого релігійного авторитету Римських пап.

Новоюліанський календар як альтернатива

В ХХ столітті більшість православних церков світу все ж таки перейшла на новий стиль, адже необхідність зміни календарної традицїї не зникла. Так був запроваджений новоюліанський календар. Він став альтернативою григоріанському та юліанському, врахувавши їх основні недоліки.

"Відмінність новоюліанського від григоріанського календаря саме в даті святкування Великодня і свят пов'язаних з ним, наприклад, Трійці. В новоюліанському календарі є такий самий перехід у датах свят впродовж року, як і в григоріанському. А от Пасхалію православні вирішили рахувати по юліанському стилю", – пояснив відмінність календарів Георгій Коваленко.

Тобто головна особливість новоюліанського календаря: дати всіх неперехідних свят (Покрова Богородиці, Миколая Чудотворця, Хрещення Господнє та ін.) співпадають з григоріанським календарем, а дата Великодня – з юліанським.

Релігієзнавець, доктор історичних наук Андрій Смирнов розповів виданню, що новоюліанський календар дуже подібний до григоріанського, а до 28 лютого 2800 року всі свята за двома календарями співпадатимуть. Проте далі можлива похибка, оскільки новоюліанський дещо по-іншому обчислює один день високосного року.

Зазначимо, наразі новоюліанський стиль використовують більшість помісних Східних православних церков: Вселенський патріархат Константинополя, Олександрійський патріархат, Антіохійський патріархат, Румунський патріархат, Болгарська православна церква, Церква Кіпру, Церква Греції, Церква Албанії.

Також новоюліанський є загальноцерковним календарем у Східно-католицьких церквах: Болгарська греко-католицька, Греко-візантійська, Румунська греко-католицька. З 1 вересня 2023 їм користуватиметься і Українська греко-католицька церква.

Чому українська церква використовує старий календарний стиль

Упродовж тривалого періоду український церковний календар залишався юліанським, хоча в часи УНР, а потім і з появою радянської влади в нашій країні, було запроваджено григоріанський календар для цивільного використання.

Церква ж не переходила на новий стиль, щоб з одного боку уникнути спільних свят із католиками, а з іншого – виступаючи проти комуністів.

Фото: РПЦ та УПЦ МП дотримуються юліанського календаря (Віталій Носач, РБК-Україна)

Вже за сучасної незалежності великий вплив на території України багато років мала Російська православна церква (РПЦ) через УПЦ Московського патріархату. РПЦ використовує саме юліанський календар, а в тенденції щодо переходу на новий стиль вбачає нібито "окатоличення".

"Протягом попереднього часу оновлення календарної традиції було дискредитоване її зовнішнім нав’язуванням, примусом до відмови від православної та національної ідентичності. Спротив календарній реформі у межах колишнього СРСР був також частиною опору тоталітарній більшовицькій політиці," – пояснюють в ПЦУ.

Окрім Православної церкви України, зараз юліанським календарем продовжують користуватися Російська, Грузинська, Сербська, Єрусалимська православні церкви.

Коли ПЦУ затвердить новий календар

Ще з грудня минулого року парафії, які бажали святкувати Різдво за новим календарем (25 грудня), мали таку можливість офіційно за рішенням Православної церкви України.

У лютому 2023 відбувся Синод, який дозволив парафіям та монастирям за бажанням переходити на новоюліанський календар, повідомивши свого єпархіального архієрея. За умовою, якщо не менше двох третин членів відповідної громади підтримує новий стиль.

На тому ж Синоді було прийнято рішення розглянути календарне питання для всієї церкви в травні цього року.

Релігієзнавець Андрій Смирнов розповів, що зараз в Православній церкві України вже є понад 100 новостильних парафій.

"У травні на Архиєрейському Соборі Православна Церква України розгляне питання про загальну календарну реформу і повний перехід на Новоюліанський календар", – зазначив він.

За словами Георгія Коваленка, остаточно затвердження новоюліанського календаря для ПЦУ має відбутися на Архієрейському Соборі навесні, а перехід на новий стиль – з 1 вересня 2023 (з нового церковного року).

"Якщо це буде більшість голосів, то вся церква перейде на новоюліанський календар, але ті парафії, які будуть бажати, залишаться на старому стилі. Я думаю, що вони отримують таке благословення. З іншого боку, якщо більшість вирішить не переходити офіційно, то ті парафії, які бажають переходити, вже зараз мають таку можливість", – вважає священник ПЦУ.

Чи є ризики при переході на новий стиль

Питання переходу на новий календар в Україні давно обговорюється в церковному середовищі. Одним із прикладів стали дискусії щодо святкування Різдва.

З урахуванням минулого досвіду ПЦУ визнає існування ризику розколу, пов'язаного з календарною реформою. Водночас опитані РБК-Україна експерти вважають, що необхідно забезпечити вірянам право вибору, тоді перехід не викликатиме суперечок і пройде поступово.

Фото: перехід на новий календар може викликати невдоволення серед вірян через зміну дат багатьох релігійних свят (Віталій Носач, РБК-Україна)

За словами Андрія Смирнова, серед церковного керівництва були небезпідставні побоювання, що різка реформа може викликати незадоволення у консервативно налаштованого духовенства та вірян. Адже йдеться не тільки про зміну дати святкування Різдва, але й про весь комплекс річних свят.

Щоб вивчити реальну церковну потребу в календарних змінах, ПЦУ дозволила парафіям за бажанням відслужити Різдвяну службу 25 грудня. Результати цього експерименту були враховані Синодом ПЦУ, який після цього схвалив порядок надання дозволу парафіям та монастирям на використання новоюліанського календаря у виняткових випадках, і виніс питання про загальну реформу на Архієрейський Собор.

"На мою думку, є всі підстави провести календарну реформу, одночасно забезпечивши можливість громадам і монастирям, які цього бажають, зберегти попередню календарну традицію. Така свобода вибору дозволить уникнути церковних розділень і сприятиме поступовій адаптації вірян до календарних змін", – зазначив Андрій Смирнов.

Георгій Коваленко вважає, що церква буде поважати точку зору кожної громади, а Собор травня вирішить, чи буде офіційний календар ПЦУ новоюліанським, чи залишиться юліанським. Хоча ті парафії, які бажають переходити на новий стиль, можуть зробити це навіть зараз. Тобто вже знайдено таке рішення, яке не створює проблеми розділень, як це було в інші століття.

"Сьогодні ми глибше розуміємо і Святе Письмо, і до календаря не ставимося як до чогось занадто сакрального, хоч і дуже важливого елемента, який задає певний ритм релігійному життю. Ми маємо розуміти, що в храмі ми молимося не календарю, не цифрам і датам, а все ж таки ми молимося Христу. І саме сповідування нашої віри в Воскресіння, чи віри в Різдво Христове – воно не в датах", – підкреслив священник.

Що буде з датою Великодня

Навіть після переходу на новий календар українці святкуватимуть Великдень за старим стилем. Це і є особливістю новоюліанської системи.

Однак у майбутньому існує вірогідність того, що всі християни світу відзначатимуть свято в один день. На думку Георгія Коваленка, спільне рішення може бути прийняте до двохтисячної річниці Воскресіння Христового у 2033 році.

"Вже декілька років ідуть переговори, розмови і зроблені обнадійливі заяви від Римського папи, від Вселенського патріарха, від Архієпископа Кентерберійського і від голови Коптської церкви про те що, є бажання найбільших церков світу домовлятися про єдиний день Великодня", – каже він.

Стосовно того, чи можуть бути в Україні дві дати святкування Великодня, подібно до ситуації з Різдвом, Георгій Коваленко вважає це недоцільним: "Я не думаю, що нам потрібні два дні святкування Великодня, хоча б тому що він святкується 40 днів. Починається з Великого дня, потім є Світлий тиждень, а потім є ще 40 днів, і потім через 10 днів Трійця. Це багатоденне свято".

Фото: змін у даті святкування Великодня поки не буде (Віталій Носач, РБК-Україна)

Варто зазначити, що Українська греко-католицька церква також відзначатиме Великдень за старим стилем після затвердження нового календаря, що набуде чинності 1 вересня 2023.

Як заявив голова УГКЦ Блаженніший Святослав, календарна реформа церкви матиме два етапи. Перший крок передбачає перехід на новий стиль для нерухомих свят. Щодо святкування Пасхи, то єпископи "вирішили трохи зачекати".

При цьому предстоятель УГКЦ має сподівання, що питання єдиної дати Великодня для всіх християн може бути вирішене вже у 2025 році на 1700-річчя Нікейського собору.

Свята за новим календарем

Зі зміною календаря на новоюліанський дати більшості релігійних свят посунуться на 13 днів. Водночас перехідні свята, в т.ч Трійця, обчислюватимуться за старим стилем від дати Великодня.

Георгій Коваленко у коментарі РБК-Україна висловив думку, що в разі прийняття рішення на Соборі про затвердження нового церковного календаря для ПЦУ свята будемо відзначати саме за новоюліанським стилем.

"Ймовірно, залишаться парафії чи монастирі, які бажатимуть святкувати за старим стилем, але можливо буде прийняте таке рішення, наприклад, як у греко-католиків. Вони дали декілька років парафіям, щоб за цей період завершити весь процес переходу на новий календар", – вважає він.

Дати свят можуть змінитися наступним чином:

• Різдво Христове – 25 грудня замість 7 січня;
• Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня замість 8 січня;
• День преподобної Меланії (в народі Щедрий вечір, Маланки) – 31 грудня замість 13 січня;
• Святого Василя Великого – 1 січня замість 14 січня;
• Хрещення Господнє – 6 січня замість 19 січня;
• Стрітення Господнє – 2 лютого замість 15 лютого;
• Благовіщення Діви Марії – 25 березня замість 7 квітня;
• Різдво Івана Хрестителя (у народі Івана Купала) – 24 червня замість 7 липня;
• Преображення Господнє – 6 серпня замість 19 серпня;
• Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня замість 28 серпня;
• Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня замість 21 вересня;
• Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня замість 14 жовтня.
• Андрія Первозванного – 30 листопада замість 13 грудня;
• Миколая Чудотворця – 6 грудня замість 19 грудня.