Ядерний бункер Ірану: чому навіть найпотужніші бомби США можуть бути безсилі
Підземний ядерний об'єкт Ірану під горою Пікакс може бути захищений не лише багатошаровими укріпленнями, а й особливостями місцевої геології. Нове дослідження показує, що вулканічні породи здатні суттєво знизити ефективність навіть найпотужніших протибункерних бомб США.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на дослідження, опубліковане у науковому віснику SciAM.
Природна фортеця
Гора Пікакс, відома в Ірані як Кух-е Коланг Газ Ла, розташована за 220 кілометрів на південь від Тегерана. Вона має висоту майже 1610 метрів над рівнем моря та сформувалася мільйони років тому внаслідок зсуву тектонічних плит.
Головна захисна особливість масиву полягає у його геологічній структурі:
- вапнякові відкладення гори пронизані андезитом - надзвичайно твердою вулканічною породою;
- андезит здатний витримувати тиск від 145 до 296 мегапаскалів (понад 1400-2900 атмосфер);
- за структурою порода подібна до матеріалів вулкана Сент-Геленс у США.
За оцінками Інституту науки та міжнародної безпеки (ISIS), підземний комплекс розташований на глибині щонайменше 100 метрів під поверхнею гори.
Обмеження американської зброї
Загрози застосування найпотужніших американських протибункерних бомб GBU-57 викликають раціональні сумніви у військових аналітиків.
За наявними даними, боєприпаси вагою понад 12 тонн здатні пробивати лише близько 7,9 метра породи середньої міцності.
Це робить їх неефективними проти центрифуг для збагачення урану, якщо вони розташовані на заявленій глибині під андезитовим щитом.
Амбіції Ірану
Будівельні роботи під горою Пікакс розпочалися орієнтовно у 2020 році. Об'єкт розглядають як заміну комплексу збирання центрифуг у Натанзі, який зазнав пошкоджень унаслідок диверсії.
Старший науковий співробітник Вашингтонського інституту близькосхідної політики Фарзін Надімі зазначає, що з міркувань безпеки Тегеран прагне концентрувати майбутнє збагачення урану та збройні розробки в єдиному максимально захищеному місці. На його думку, гора Пікакс є найлогічнішим кандидатом на цю роль.
Водночас в ISIS підкреслюють, що точні терміни введення комплексу в експлуатацію залишаються невідомими.
Аналітики піддають сумніву доцільність потенційних авіаударів по "практично неприступній горі", де повноцінний ядерний об'єкт може ще навіть не функціонувати.