День Державного Гімну України: коли з'явилось свято і чому обрали саме 10 березня

Витоки свята

День Державного Гімну України - щорічне свято, яке відзначають 10 березня.

Саме в цей день - 10 березня 1865 року - в польському місті Перемишль пісня "Ще не вмерла Україна" вперше прозвучала зі сцени.

Її виконали під час урочистого концерту до дня пам'яті Тараса Шевченка.

Відтоді цей твір став невід'ємним атрибутом національного пробудження українського народу.

Офіційне визнання

У 1917 році "Ще не вмерла Україна" була проголошена гімном Української Народної Республіки (УНР). Після поразки у національно-визвольних змаганнях її заборонили, проте вона продовжувала жити в еміграції та підпіллі.

У 1939 році "Ще не вмерла Україна" стала гімном Карпатської України, а під час Другої світової війни її виконували учасники українського національного руху.

Пізніше, коли ослаб тоталітарний радянський режим, вперше після тривалої заборони пісня публічно прозвучала на фестивалі "Червона рута" 1989 року.

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року "Ще не вмерла Україна" заспівали просто в залі Верховної Ради.

15 січня 1992 року була схвалена офіційна музична редакція гімну, а 6 березня 2003 року затверджено й текст - законом "Про Державний Гімн України".

День Державного Гімну України також пропонували встановити спершу саме 6 березня.

Проте 7 грудня 2021 року урядовці (під час засідання Кабінету міністрів України) затвердили офіційне щорічне святкування Дня Державного Гімну 10 березня.

Чим важливий цей день

"Пісня "Ще не вмерла Україна" за півтора століття стала символом боротьби за незалежність України і національним гімном", - нагадав раніше голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Володимир В'ятрович.

Він додав, що "під час Революції Гідності і зараз, коли нові герої воюють за територіальну цілісність нашої країни, Гімн має особливе значення для всіх громадян".

"Є тою духовною ланкою, що єднає їх із попередніми поколіннями борців за свободу", - наголосив фахівець.

Отже, День Державного Гімну України покликаний вшанувати історію створення національного славня та підкреслити його особливу роль - як одного з ключових символів нашої державності (нарівні з прапором і гербом).

Причому гімн - більше, ніж просто пісня, адже відображає:

• боротьбу за незалежність - рядки гімну пройшли через революції та війни;
• національну єдність - його знають і співають українці по всьому світу;
• незламність духу - під час повномасштабної війни його слова звучать ще потужніше.

Історія Гімну України

Державний Гімн України бере свій початок ще в 1862 році, коли український етнограф і поет Павло Чубинський написав вірш, який починався словами: "Ще не вмерла Україна, і слава, і воля".

Вважається, що цей текст з'явився під час однієї з зустрічей української інтелігенції в Києві та швидко поширився серед патріотично налаштованих громад.

Репринтне видання львівського журналу "Мета", перша публікація вірша 1863 р. (ілюстрація: uk.wikipedia.org/Losth)

Згодом вірш потрапив до Західної України, де його побачив греко-католицький священник і композитор Михайло Вербицький.

Саме він створив до нього музику - перетворив на пісню, яка швидко набула популярності серед українців і стала пізніше одним із найвідоміших символів українського національного руху.

Партитура для фортепіано та голосу (ілюстрація: uk.wikipedia.org)

У другій половині XIX століття пісню регулярно виконували під час різних культурних і громадських подій.

Вона швидко здобула популярність як в Україні, так і поза її межами. Вже тоді багато хто сприймав її як неофіційний національний гімн.

Текст Державного Гімну України

Офіційно текст Державного Гімну України складається з першого куплету та приспіву твору Чубинського на музику Вербицького в редакції, наведеній нижче.

Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Сучасна версія Державного Гімну

У деяких випадках співається також "повна" або "сучасна" версія Державного Гімну.

Ще не вмерла України, ні слава, ні воля
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Цікаві факти про Гімн

Серед цікавих фактів про Гімн України варто згадати такі:

• спершу музика до вірша Чубинського була написана для гітари;
• першу аудіоверсію гімну записали у 1910 році в Німеччині;
• вперше за радянських часів - у 1989 році - гімн публічно виконав Василь Жданкін;
• у 2022 році гімн України одночасно виконали у 50 країнах світу, встановивши тим самим світовий рекорд.

День Державного Гімну сьогодні

Святкування Дня Державного Гімну України може включати різноманітні культурні та просвітницькі заходи.

Так, наприклад, в освітніх закладах - проходять тематичні заняття про державну символіку.

За кордоном українські діаспори проводять флешмоби, акції та культурні вечори:

• щоб зміцнити зв'язок із Батьківщиною;
• щоб нагадати світові про важливість наших символів.