Чому прадавні колядки не містять християнських смислів: пояснює етнолог
Традиційно колядки за тематикою охоплювали усі сфери життя, тому поряд із церковними смислами з'являлись тексти, у яких оспівували господарів і господарство.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів академік, директор Інституту народознавства НАН України Степан Павлюк.
Колядки були і церковні, і світські
За словами науковця, колядки були церковними й світськими, їх зміст суттєво відрізнявся.
"Були церковні пісні і були світські, де оспівували родину, господарство й все інше, бо колядки мали охоплювати змістом всі сфери життя", - пояснює Павлюк.
Світські твори виконували поруч із церковними, і саме це створило унікальний український пласт різдвяної культури.
"Ті, які присвячувалися новонародженому Ісусові, благословляла церква. Разом зі світськими вони ставали єдиним пластом духовної культури", - додає етнолог.
Коляда мала охоплювати кожну сферу життя
У колядуванні були задіяні всі покоління - від дітей до старших, а самі пісні поступово розширювали тематику.
"Під час колядування виконувалася церковна пісня, а тоді вже світська для господаря, господині, господарства. Такі пісні резонували в суспільстві, тому "розмножувалися", їх почали створювати на всі випадки життя", - каже Павлюк.
Попри багатотемність, у центрі традиції залишалося святкування народження Христа.
"До коляди були залучені фактично всі вікові верстви, діти теж прославляли новонародженого Христа", - підкреслює науковець.
Читайте також про те, під час радянської заборони Різдва комуністи влаштовували рейди на вертепи, а колядників розганяла поліції. Втім, попри тотальну заборону свята, українцям вдалося зберегти різдвяні традиції.
Раніше ми розповідали про те, чому саме дідух став першим українським різдвяним атрибутом.