Kangoo Jumps - це один із найконтроверсійніших видів кардіо-навантажень, особливо для жінок. Попри уявну безпеку та веселу атмосферу, з точки зору біомеханіки, нейром'язової реакції та впливу на м'язи тазового дна (МТД), ці тренування викликають серйозні занепокоєння у фахівців.
Чому такі тренування небезпечні для жінок, розповідає РБК-Україна з посиланням на допис в Instagram біолога та дієтолога Сніжани Ворошилової.
Черевики Kangoo дійсно зменшують прямі ударні навантаження на суглоби, але вони не змінюють внутрішньочеревну динаміку, яка є критично важливою для здоров'я тазового дна.
Сніжана попередила, що для більшості жінок, особливо тих, хто вже має проблеми, Kangoo Jumps можуть бути небезпечними.
Kangoo Jumps – це високоударне, багатоциклове навантаження. Хоча спеціальні черевики чудово амортизують удари на коліна та стопи, внутрішні органи та тазове дно під час стрибків піддаються інерційним рухам, які можуть бути руйнівними:
Амплітуда цих неконтрольованих рухів внутрішніх органів залежить від здоров'я сполучної тканини людини, адже саме на вісцеральних зв'язках тримаються органи.
Тренування Kangoo Jumps повністю побудоване на безперервних циклах "відштовхування - політ - приземлення", які повторюються багато тисяч разів разів за одне тренування, з частотою 120–150 ударів на хвилину. Ця постійна, високочастотна вібрація та інерційні рухи внутрішніх органів створюють величезне навантаження:
Перевантаження вісцеральних зв'язок
Ці зв'язки, що підтримують внутрішні органи, розтягуються та слабшають.
Виснаження фасцій тазового дна
Сполучні тканини, що утворюють "гамак" тазового дна, втрачають свою еластичність та пружність.
Надмірне навантаження на м'язи levator ani
Основні м'язи тазового дна постійно перебувають у стресі, що може призвести як до гіпертонусу, так і до їхнього ослаблення.
"Пружний" ефект спеціального взуття дійсно допомагає легко відштовхуватися та стрибати досить високо. Але при приземленні, навіть якщо ноги амортизують удар, внутрішні органи (печінка, шлунок, матка, сечовий міхур) продовжують рух вниз.
Тобто, коліна й стопи відпочивають, а тазове дно все одно отримує "удар хвилею", який є невидимим, але дуже відчутним для внутрішніх структур.
"Високоударні тренування, навіть на амортизованих поверхнях, можуть бути умовно безпечні лише для жінок із добре тренованим тазовим дном, але при нетриманні, пролапсі чи болях у тазу - заборонені до повної стабілізації", - стверджують фізіотерапевти.
Вас може зацікавити: