Коли в парі один хоче поговорити про почуття, а інший - закривається або мовчить, це створює напругу, образу й відчуття стіни між вами. Але така поведінка не завжди означає, що партнер байдужий. Часто - це захисна реакція, звичка або страх.
Чому партнер не говорить про свої емоції, як його зрозуміти та чим можна допомогти, розповів для РБК-Україна лайф коуч Віталій Курсік.
За словами експерта, люди мовчать про свої емоції з власних причин. Часто буває так, що вони навчені з дитинства ховати почуття.
Причини:
"Варто зрозуміти, що найчастіше відмова від відвертості у спілкуванні та обговоренні емоцій та почуттів - це не байдужість, і не відсутність чутливості. І точно не відмова від вас. Це спосіб самозахисту", - пояснює Віталій Курсік.
Найгірше, що ви можете зробити, коли партнер мовчить - це тиснути та казати щось на кшталт: "ну скажи вже хоч щось!"
"Тиск і подібні фрази - не працюють. Коли ми наполягаємо на розмові, партнер може ще більше замкнутися. І що найгірше - він буде сприймати вас, як потенційну небезпеку. Ваша ж мета - не витягнути з нього емоції, а створити безпечний простір, де вони з'являться самі й людина зможе ними поділитися", - наголошує фахівець.
Він назвав фрази, які точно не спрацюють:
"Спробуйте говорити по-іншому. Наприклад: "Я помічаю, що тобі важко говорити. Я поруч, коли будеш готовий (-а)", "Я не тисну. Просто хочу бути ближче", "Я тут, якщо ти захочеш поділитися", - радить він.
Інколи нам потрібні не емоції партнера, а підтвердження, що нас люблять, що не зрадять, що кохана людина не зникне. Спробуйте розділити, коли вам хочеться, щоб партнер щось сказав і коли ви хочете почути саме те, що вам потрібно.
Якщо партнер не говорить, але слухає, підтримує та діє - це закритість. Якщо ж не говорить, не чує, знецінює ваші емоції - це інфантильність, емоційна незрілість або уникнення відповідальності.
У першому випадку - можна навчитися з тим жити й навіть знайти способи спілкування. У другому випадку все значно складніше і варто добре подумати, куди йдуть такі стосунки.
Не всі люди готові показувати свої емоції та почуття словами, часом - це маленькі та дрібні дії, які підтверджують ставлення. Тому спостерігайте за невербальною поведінкою. Наприклад:
"Не дарма у соцмережах та інтернеті так багато жартів, що "вдягни шапку" можна перекласти як "я тебе люблю і хвилююся", - підкреслює коуч.
Деяким людям значно легше написати у повідомленні про свої емоції та почуття, а хтось може говорити тільки під час спільної прогулянки або поїздки на авто. Хтось починає говорити тільки тоді, коли йому роблять боляче або недооцінюють.
"Проста фраза "якщо не хочеш зараз говорити - ок. Але я буду вдячна, якщо колись ти зможеш зі мною поділитися", - працює значно краще за тисячу питань "чому ти мовчиш?", - додає Віталій Курсік.
Спробуйте формат "10 хвилин". Людям. Які бояться відкриватися, легше сприймати чіткий та безпечний формат. Наприклад, говорити 10 хвилин на день, або раз на тиждень, коли кожен може сказати, що його турбує.
Не питайте постійно у партнера, чи він щось приховує, про що зараз думає і найчастіше: "точно нічого не сталося?" Такі питання зовсім не допомагають, а роблять гірше, бо виснажують і вас, і його.
"Якщо ви постійно "витягуєте", "аналізуєте", "відкриваєте душу партнера" - ви не у стосунках, а у консультаціях і взяли на себе роль рятувальника. Це погано впливає на будь-які стосунки й краще це припинити. Запропонуйте справжнього консультанта (коуч, психолог, психотерапевт)", - радить експерт.
Причини мовчання можуть бути різними - від страху, що вас не зрозуміють до низького рівня емоційного інтелекту. Але це - не кінець світу, і цю проблему у стосунках можна подолати.
"Показуйте власний приклад і діліться власними почуттями. Слухайте без оцінок та епітетів. Пропонуйте допомогу. Нагадуйте, що ви поруч. Створюйте безпечний простір. Не тисніть, не ламайте, не чекайте дива. Живіть своє життя і продовжуйте любити", - резюмує Віталій Курсік.
Вас це може зацікавити: