Блокування судноплавства в міжнародних протоках фактично прирівнюється до акту війни. До того ж така блокада має бути не формальною, а реальною - її повинні забезпечувати військово-морські сили.
Про це РБК-Україна розповів доктор юридичних наук та експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін.
Про це РБК-Україна розповів доктор юридичних наук та експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін.
За його словами, блокування російських суден у Данських протоках є складним завданням через міжнародні зобов'язання та ризики ескалації. Навіть попри санкції, ЄС і Данія мають обмежені юридичні підстави для повної зупинки транзиту.
"Будь-яке перекриття міжнародної протоки для невизначеної групи та кількості суден, чи для конкретної країни або порту відправлення суден є блокадою, тобто актом війни", - сказав він.
Саме така ситуація склалася в Ормузькій протоці та Перській затоці, де триває міжнародний збройний конфлікт.
"Тому подібне "загальне" перекриття на Балтиці може вчинити лише держава, що бере пряму участь у збройному конфлікті, а інші балтійські країни, зокрема Данія, не можуть вжити навіть заходів, які Туреччина запровадила для Чорного моря за Конвенцією Монтре", - пояснив експерт.
Крім того, блокада має бути реальною. Тобто її повинні супроводжувати військово-морські засоби, а не просто заяви. Інакше усі нейтральні країни мають повне право блокаду ігнорувати.
"Таким чином єдиною країною, яка наразі має право вживати заходів з блокування балтійських проток для всіх суден, підконтрольних РФ або які слідують до та з портів РФ, є Україна. І виключно шляхом запровадження практичних засобів та, ймовірно, поза територіальним морем Данії", - додав Бабін.
За його словами, усі інші обмеження для проходу балтійських проток можуть стосуватися тільки конкретних суден. І виключно за умов порушення норм морської безпеки чи державних інтересів Данії.
Тож, поки що, не маючи можливості фізично перекрити протоки, Україна обрала інший шлях. У хід пішли дрони та крилаті ракети. Удари по нафтових терміналах у Новоросійську, портовій інфраструктурі Усть-Луги та Туапсе обмежують російський експорт не менше, ніж блокада.
Нагадаємо, значна частина російського нафтового експорту проходить через Балтійське море. Йдеться про понад 60% постачань сирої нафти, а разом із маршрутами через Чорне море - близько 80%.
Ключовими для цього залишаються Данські протоки (Великий і Малий Бельт, Ересунн), які з’єднують Балтійське море з Атлантичним океаном. Саме через них транспортується основний обсяг нафти з російських портів Усть-Луга та Приморськ.
Попри санкції та дискусії щодо обмеження так званого "тіньового флоту", країни Європи досі не запровадили повної блокади цього маршруту.
У березні-квітні 2026 року порт Усть-Луга в Ленінградській області РФ зазнав серії атак дронів, які спричинили пожежі та перебої в роботі найбільшого нафтового терміналу на Балтиці.
Удари були спрямовані на порушення логістики експорту російської сировини.
За даними Reuters, унаслідок цих атак було паралізовано близько 40% експорту російської нафти.