Чому балістику і КАБи складніше глушити, ніж дрони: пояснення розробника РЕБ
Фото: Установка "Іскандер" (Getty Images)
Балістичні, аеробалістичні ракети та реактивні БПЛА - значно більша проблема, ніж звичайні дрони, оскільки працювати по них засобами РЕБ складніше через більшу висоту польоту.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна "Як РЕБ впливає на "Бандеролі", балістику та КАБи: інтерв'ю з співзасновником Contra-Drone".
Чому по балістичних ракетах складніше працювати засобами РЕБ
За словами співзасновника компанії-виробника РЕБ Contra-Drone Тимофія Юркова, балістичні ракети також можуть піддаватися впливу РЕБ, оскільки первинно використовують GNSS для позиціонування на цілі.
Водночас працювати по них значно складніше, ніж по БПЛА, через значно більшу висоту польоту – балістична ракета фіксує ціль там, де більшість засобів РЕБ уже не дістають, а сигнал від супутників надходить у сприятливіших умовах.
При цьому навіть відхилення ракети від заданого курсу на 20-40 метрів може дозволити уникнути прямого влучання в об'єкт.
Юрков наголошує, що Росія часто запускає по одній цілі одразу кілька ракет – іноді п'ять-шість, а подекуди й близько десяти, – тому навіть за наявності розкиду одна-дві з них можуть все одно влучити.
Із ракетами, які мають небалістичну траєкторію, ситуація, за його словами, дещо простіша через меншу висоту польоту: якщо ракета перебуває на висоті 2-6 км, до неї може застосовуватися подавлення, здатне відхилити її від курсу.
Водночас Юрков зазначає, що такі ракети значно краще захищені від впливу РЕБ, ніж БПЛА, а їхня похибка зазвичай менша.
Чи можна за допомогою РЕБ протидіяти керованим авіабомбам
Щодо КАБів ситуація, за словами Юркова, дещо краща – вони мають меншу висоту польоту та більш лінійну траєкторію, яку можна розрахувати, а засоби РЕБ вчасно навести на відповідну ділянку.
"У більшості випадків своєчасне реагування та своєчасне подавлення КАБів за допомогою РЕБ запобігає прямому влучанню в ціль", – зазначив він.
Водночас, за словами Юркова, КАБ має значну масу вибухівки, тому навіть відхилення на 20-30 метрів не завжди гарантує, що об'єкт не буде пошкоджений або зруйнований. Дальність застосування КАБів при цьому значно менша, ніж у балістичних та аеробалістичних ракет – для їхнього скидання російському літаку необхідно перебувати приблизно за 40-50 км від об'єкта.
Це створює для нього ризик через роботу української ППО, тому основними цілями для КАБів залишаються прифронтові міста, де українським військам складніше наблизити засоби протиповітряної оборони.
Раніше РБК-Україна писало про те, як дрони-перехоплювачі полюють на реактивні "Шахеди" і чому це завдання стає дедалі складнішим зі зростанням швидкості ворожих БПЛА. Також пояснювалося, чи можна ефективно збивати дрон-ракети "Бандероль", які за профілем польоту наближені до крилатих ракет і реактивних дронів.
