Як РЕБ впливає на "Бандеролі", балістику та КАБи: інтерв'ю з співзасновником Contra-Drone

Тактика РЕБ змінюється на тлі нових загроз – оптоволоконних дронів, реактивних "Шахедів" і збільшення каналів у навігаційних антенах БПЛА. Але Україна вміє впливати навіть на балістику та КАБи.

Співзасновник Contra-Drone Тимофій Юрков розповів РБК-Україна, як ці зміни впливають на ефективність українського РЕБ, та наскільки реально придушувати балістичні й аеробалістичні ракети.

Росія збільшує кількість каналів у навігаційних антенах

Радіоелектронна боротьба залишається одним із ключових елементів захисту українських військових та інфраструктури від російських дронів і ракет. Водночас противник постійно змінює свої засоби ураження: збільшує кількість каналів у навігаційних антенах БПЛА, використовує оптоволоконні дрони, розвиває автоматичне донаведення за допомогою штучного інтелекту та застосовує реактивні "Шахеди".

Одна з головних тенденцій останнього часу – поступове збільшення використання росіянами оптоволоконних БПЛА, каже співрозмовник. Паралельно противник змінює частоти, на яких працюють дрони, додаючи нові, щоб ускладнити їхнє перехоплення українськими засобами РЕБ.

Окремо це стосується навігаційних систем великих безпілотників, зокрема "Шахедів". Росія збільшує кількість модулів у CRPA-антенах GNSS-навігації. За інформацією Contra-Drone, наразі росіяни закупили в Китаї великі партії 20-канальних систем.

Юрков пояснює, що на початку повномасштабної війни таких CRPA-антен не було. Використовувалися звичайні GPS-антени, які придушувалися електронним шумом на відповідній частоті.

"Перші CRPA-антени були чотиримодульними. Потім з'явилися восьмиканальні, 12-канальні та 16-канальні системи. Наразі, за нашою інформацією, росіяни закупили в Китаї великі партії 20-канальних систем", – пояснив Юрков.

Це, за його оцінкою, безпосередньо впливає на побудову захисту навколо енергетичних об'єктів. Для протидії таким системам потрібно збільшувати кількість засобів придушення навігації.

"Навколо енергооб'єктів потрібно створювати велику багатомодульну систему, щоб вчасно передавлювати канали навігації як ракет, так і КАБів, так і БПЛА по типу "Шахед", – зазначив співрозмовник.

Іншою новою загрозою Юрков називає використання штучного інтелекту для донаведення FPV-дронів на автомобілі. У такому випадку оператор спочатку захоплює ціль, після чого дрон продовжує наведення вже автоматично.

Проблема полягає в тому, що після передачі наведення штучному інтелекту РЕБ може втратити ефективність. Водночас Юрков наголошує, що такі випадки поки що не є частими.

За його словами, система автоматичного донаведення все ще має суттєві недоліки: дрон часто втрачає ціль, особливо коли автомобіль рухається по місцевості, де немає сильного візуального контрасту.

"Система поки недостатньо розвинена, але ми бачимо суттєві зміни й розуміємо, що вона буде розвиватися надалі", – каже Юрков.

Оптоволоконні дрони та автоматичне наведення

На додачу до ШІ, Юрков називає оптоволоконні БПЛА та FPV-дрони з автоматичним донаведенням двома основними загрозами для автомобілів, обладнаних РЕБ. Перші принципово відрізняються тим, що оптоволоконний канал не піддається радіоелектронному подавленню.

Водночас такі дрони мають і недоліки. Через оптоволокно вони є важчими, повільнішими та менш маневреними. Крім того, існує ризик розриву самого кабелю.

Саме тому Contra-Drone працює над засобом оптичного виявлення таких цілей. За словами Юркова, цей засіб уже презентували на ДНВ-1, а наразі він проходить випробування.

"Цей засіб не може використовуватися самостійно. Він буде використовуватися тільки разом з автомобільним РЕБом. Тобто РЕБ нікуди не зникає", – зазначив співзасновник Contra-Drone.

Оптичний засіб має бути доповненням до РЕБ, вважає Юрков. Проти майстерних операторів, які керують швидким дроном і активно маневрують, перехоплення на дуже короткій дистанції залишається складним.

Натомість оптоволоконний дрон у більшості випадків рухається лінійніше. Те саме стосується БПЛА, який перейшов на автоматичне наведення за допомогою штучного інтелекту.

"Якщо дрон рухається лінійно, як це відбувається в більшості випадків з оптоволокном або майже в усіх випадках зі штучним інтелектом, система здатна вчасно його виявити і знищити", – пояснив Юрков.

При цьому він підкреслює, що РЕБ не втрачає свого значення. Його ефективність особливо помітна на великих відстанях між оператором БПЛА та ціллю.

Якщо оператор знаходиться на відстані понад 7-10 км, радіус дії автомобільного РЕБ, за словами Юркова, може становити понад 300-400 метрів, а іноді – 500-600 метрів. У таких випадках дрон може впасти ще до підльоту до автомобіля.

Фото: робота з РЕБ (Contra-Drone)

Для лінії фронту це особливо важливо, оскільки оператори, за оцінкою Юркова, зазвичай перебувають щонайменше за 4-5 км від передових позицій. Водночас Contra-Drone разом із партнерами продовжує модернізувати засоби РЕБ дальньої дії, які можуть перехоплювати канали керування дронами практично одразу після їхнього запуску.

"Засоби РЕБ дальньої дії можуть перехоплювати канали керування дроном одразу після його запуску і впродовж 30-40 секунд залишити його ще на ворожій стороні", – зауважив співрозмовник.

Окремим напрямом залишається перехоплення відеосигналу на великих дистанціях. Юрков повідомив, що наразі компанія має показники близько 30 км для перехоплення відео та керування і працює над подальшим розвитком відеосигналів, які дозволять передавати відеодані між дронами.

Реактивні "Шахеди" складніше збивати, але РЕБ залишається ефективним

Ще однією проблемою Юрков називає реактивні "Шахеди", атаки якими останнім часом почастішали. За його словами, принцип роботи навігації такого дрона принципово не змінився: інерціальна система та CRPA-антена залишаються.

Тому різниця в застосуванні РЕБ проти реактивного та звичайного "Шахеда" невелика. Натомість істотно складнішим стає фізичне перехоплення такого БПЛА за допомогою дронів-інтерсепторів.

Причина – значно вища швидкість реактивного апарата. Юрков оцінює її більш ніж у 400-450 км/год і зазначає, що більшість інтерсепторів не здатні працювати на таких швидкостях.

Юрков каже, що наразі дуже мало успішних збиттів таких "Шахедів". Вони майже відсутні, а якщо такі випадки є, то вони більше схожі на випадковість, ніж на постійну тенденцію.

За його словами, для такого перехоплення оператору потрібно не наздоганяти ціль, а розрахувати її траєкторію та здійснити перехоплення. Це вимагає високої майстерності.

Окремою проблемою є технічні можливості самих інтерсепторів. За словами Юркова, після досягнення швидкості близько 350 км/год і більше виникають складнощі з деталями, а батареї не завжди здатні підтримувати необхідний режим роботи.

Тому, за словами співзасновника Contra-Drone, дедалі актуальнішим стає поєднання інтерсепторів із персональними радіолокаторами. Такий підхід має дозволити виявляти швидкі цілі та вести інтерсептор не за ними, а на перетин траєкторії.

"Питання перехоплення цілі – не наздоганяти її, а перехоплювати за траєкторією – ставатиме дедалі актуальнішим зі збільшенням швидкості "Шахедів", – пояснив Тимофій Юрков.

Contra-Drone також виготовляє персональні радіолокатори для вогневих груп. Юрков розраховує, що їхнє поєднання з інтерсепторами допоможе змінити ситуацію з перехопленням швидкісних дронів.

Водночас він наголошує, що подавлення навігації "Шахедів" залишається одним із найоптимальніших рішень, особливо коли велика кількість дронів одночасно заходить на місто або ціль: "Переважна кількість "Шахедів" втрачає можливість досягти цілі саме через подавлення, а не через успішне фізичне збиття".

"Бандероль", балістика та КАБи

Важливе питання – чи впливає РЕБ на засоби, якими росіяни все частіше атакують Україну. Це дрон-ракети "Бандероль”, керовані авіабомби та балістичні ракети.

За словами Тимофія Юркова, "Бандероль" у частині протидії РЕБ принципово не відрізняється від звичайного "Шахеда". Він зазначає, що це реактивний дрон-ракета, але він не має такої швидкості, як реактивний "Шахед". "Бандероль" так само піддається подавленню.

Значно більшими проблемами Contra-Drone вважає балістичні, аеробалістичні ракети та реактивні БПЛА.

За словами Тимофія Юркова, балістичні ракети також можуть піддаватися впливу РЕБ, оскільки первинно використовують GNSS для позиціонування на цілі. Водночас працювати по них значно складніше, ніж по БПЛА, через значно більшу висоту польоту.

Балістична ракета може зафіксувати ціль на великій висоті, де більшість засобів РЕБ уже не дістають, а сигнал від супутників надходить у сприятливіших умовах. Водночас навіть відхилення ракети від заданого курсу на 20-40 метрів може дозволити уникнути прямого влучання в об'єкт.

При цьому Юрков наголошує, що Росія часто запускає по одній цілі одразу кілька ракет, тому навіть за наявності розкиду одна-дві з них можуть все одно влучити.

Із ракетами, які мають небалістичну траєкторію, за його словами, ситуація дещо простіша через меншу висоту польоту. Якщо ракета перебуває на висоті 2, 3, 5 або 6 км, до неї може застосовуватися подавлення, яке здатне відхилити її від курсу.

При цьому Юрков зазначає, що ракети значно краще захищені від таких впливів, ніж БПЛА, а їхня похибка зазвичай менша. Навіть відхилення на 20-40 метрів може мати критичне значення для результату атаки.

"Навіть відхилення на 20-40 метрів, у принципі, може врятувати об'єкт від прямого влучання. Буває, що ці 20-30 метрів рятують об'єкт", – пояснив співрозмовник.

Ще одним фактором він називає кількість ракет. За словами Юркова, противник може запускати по одному об'єкту одразу п'ять-шість, а іноді й близько десяти ракет. Навіть якщо через подавлення вони отримують певний розкид, одна-дві можуть все одно влучити в об'єкт.

Трапляються випадки, коли навколо об'єкта є значні руйнування від ударів, але сам об'єкт залишається цілим. Саме це і є робота РЕБ.

Щодо КАБів ситуація, за його словами, дещо краща. Вони мають меншу висоту і більш лінійну траєкторію, яку можна розрахувати, а засоби РЕБ – вчасно навести на відповідну ділянку: "У більшості випадків своєчасне реагування та своєчасне подавлення КАБів за допомогою РЕБ запобігає прямому влучанню в ціль".

Однак КАБ має значну масу вибухівки. Тому навіть відхилення на 20-30 метрів не завжди гарантує, що об'єкт не буде пошкоджений або зруйнований. Водночас дальність застосування КАБів значно менша, ніж у балістичних та аеробалістичних ракет.

За словами Юркова, для застосування КАБів російському літаку необхідно перебувати приблизно за 40-50 км від об'єкта. Це створює для нього ризик через роботу української ППО, тому основними цілями для КАБів залишаються прифронтові міста, де українським військам складніше наблизити засоби ППО.

Приватна РЕБ та захист міст

На думку Юркова, комплекси РЕБ мають бути частиною приватної системи протиповітряної оборони великих логістичних та енергетичних об'єктів. Він порівнює РЕБ із невидимою ракетою в комплексі ППО, яка може впливати на цілі без їхнього фізичного знищення.

Особливо важливим це стає через велику кількість фейкових цілей під час російських атак. За словами Юркова, на сотню реальних "Шахедів" може припадати 200 фейкових цілей, які використовуються для відволікання української ППО.

Такі цілі, вважає він, не обов'язково знищувати. Якщо вони мають дешевшу та менш захищену систему навігації, їх можна відводити від запрограмованого маршруту за допомогою РЕБ: "Їх потрібно вміти визначати, але не обов'язково збивати. Їх можна просто відводити ефективною роботою засобів РЕБ".

Навіть якщо звичайна система ППО не може збити всі дрони, РЕБ може не дозволити їм потрапити точно в запрограмовану ціль. Юрков зазначає, що похибка може становити від десятків метрів до сотень метрів залежно від погодних умов.

За його словами, за гірших погодних умов вона може становити 200-300 метрів, а в окремих випадках – 500-600 метрів. За сприятливих умов похибка може бути меншою – близько 20-40 метрів.

Саме тому, вважає Юрков, РЕБ має бути невід'ємною частиною комплексної системи ППО. Водночас підхід до захисту великих міст і прифронтових населених пунктів має відрізнятися.

Для прифронтових міст він пропонує використовувати велику кількість невеликих комплексів, персональних детекторів та засобів РЕБ на кожну одиницю автомобільної або іншої військової техніки. Окремо мають працювати засоби дальнього виявлення та подавлення, щоб якомога більше дронів втрачали можливість виконати завдання ще на ворожій стороні.

"Це мають бути невеликі комплекси, але їх має бути велика кількість", – зазначив Юрков.

Фото: детектор SENSE (Contra-Drone)

Такий підхід має і економічне обґрунтування. Якщо противник знищує один або два недорогі комплекси дорогою ракетою чи КАБом, економіка такого удару залишається невигідною для нього.

Юрков також пропонує використовувати більшу кількість радарів меншої дальності. Це має ускладнити противнику вибір зброї для їхнього знищення, оскільки використання дорогої балістичної ракети або КАБу проти відносно дешевого радара не буде економічно виправданим.

"Потрібно, щоб економіка війни залишалася на нашу користь. Навіть якщо ворог застосовує ракети на мільйони доларів проти РЕБу, який коштує десятки тисяч, або проти радіолокатора, який коштує сотню, дві чи три, економіка залишається на нашу користь", – каже Юрков.

Для великих міст, за його словами, можливий інший підхід. Там комплекси можна краще захищати від розвідки, маскувати та використовувати дещо потужніші системи.

Водночас Юрков вважає, що немає необхідності забезпечувати кожного мешканця Києва персональним детектором відеосигналів або встановлювати автомобільний РЕБ на кожній машині.

Не всі типи дронів здатні долітати до центральних чи західних міст України. Загалом підходи до застосування засобів РЕБ у прифронтових містах і в містах центральної, південної та західної частин України принципово різняться.

Питання – відповіді (FAQ):

– Скільки каналів мають нові навігаційні антени російських "Шахедів"?

– За інформацією Contra-Drone, Росія закупила в Китаї великі партії 20-канальних CRPA-систем – на початку повномасштабної війни таких антен не існувало.

– Чи можна перехопити оптоволоконний дрон засобами РЕБ?

– Ні, оптоволоконний канал керування не піддається радіоелектронному подавленню, тому Contra-Drone розробляє окремий засіб оптичного виявлення таких цілей на доповнення до РЕБ.

– Чи ефективна РЕБ проти балістичних і аеробалістичних ракет?

– Так, частково: ракети використовують GNSS для наведення, тож подавлення можливе, але працювати по них складніше через висоту польоту — навіть відхилення на 20-40 метрів може врятувати об'єкт.

– Чому реактивні "Шахеди" складно збивати дронами-інтерсепторами?

– Через швидкість понад 400-450 км/год, яку не витримує більшість інтерсепторів; Contra-Drone пропонує поєднувати інтерсептори з персональними радіолокаторами для перехоплення за траєкторією.