ua en ru

Членство України в НАТО знято з порядку денного: лідери шукають "втішну нагороду" для Києва, - WSJ

Членство України в НАТО знято з порядку денного: лідери шукають "втішну нагороду" для Києва, - WSJ Фото: генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг (Віталій Носач, РБК-Україна)

НАТО хоче продемонструвати підтримку України, при цьому та не даючи зайвих обіцянок, адже питання щодо членства Києва в Альянсі поки не на порядку денному.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Wall Street Journal.

Зазначається, що коли президент США Джо Байден та інші лідери країн НАТО зберуться на саміт у липні, вони зіштовхнуться з сильним тиском з боку президента Володимира Зеленського з приводу прогресу щодо заявки України на членство.

При цьому прагнення України приєднатися до НАТО, ймовірно, посилиться, якщо Київ досягне успіху у контрнаступі, який очікується навесні. Видання зазначає, що ЗСУ - єдині серед європейських збройних сил, які не лише стикаються з широкомасштабним нападом Росії, але й завдають серйозної шкоди путінським військам. Тому українці переконані, що це дає їм право на місце за столом НАТО.

Водночас WSJ зазначає, що швидкий вступ Фінляндії до НАТО контрастує зі статусом і перспективами України в Альянсі. Так, у 2008 році в НАТО заявляли, що Україна зрештою отримає членство, але не назвали часових рамок. Наразі ж офіційні особи кажуть, що швидких дій немає, перш за все тому, що Україна перебуває у стані війни з Росією, а членство поставило б Альянс у прямий конфлікт із Москвою, чого НАТО старанно уникає.

"У зв’язку з тим, що членство України знято з порядку денного НАТО, лідери обговорюють, яку втішну нагороду запропонувати, щоб продемонструвати підтримку та заохочення, не обіцяючи зайвих обіцянок і не забезпечуючи Росії якусь пропагандистську перемогу. Який би пакет не прийняли на саміті у Вільнюсі, він ляже в основу відносин НАТО з Києвом на місяці чи роки", - зазначають у WSJ.

Видання з посиланням на неназвані джерела, повідомляє, що дебати всередині НАТО зосереджені на таких питаннях, як надання Україні твердих гарантій безпеки чи більш розмитих гарантій безпеки, а також балансування між нарощуванням короткострокових військових можливостей і формуванням довгострокових політичних зв’язків.

При цьому наразі проходять обговорення щодо вигляду цих домовленостей. Так, наприклад, Польща, Литва та Естонія наполягають на сильних гарантіях безпеки та чіткому шляху членства з тісними політичними зв’язками для України.

Інші країни, включаючи США, Німеччину та Францію, виступають за те, щоб більше зосередитися на короткострокових практичних проблемах, таких як надання Україні зброї, фінансування та гуманітарної підтримки.