Під кінець року може статися безпрецедентний випадок в історії співпраці України з МВФ. Виділення чергового кредитного траншу може бути відкладено не через невиконання Україною умов програми, а з вини міжнародних партнерів. Докладніше – нижче у матеріалі спеціального кореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.
Під час підготовки матеріалу використовувалися офіційні матеріали МВФ та Верховної ради України, публічні та ексклюзивні коментарі чиновників та експертів, інформація, отримана від чиновників на умовах анонімності, публікації РБК-Україна.
Міжнародний валютний фонд і Україна готуються до другого перегляду програми розширеного фінансування (ЕFF), який має відбутися у листопаді.
У вересні із представниками української влади вже працювала експертна місія Фонду. Тоді було проведено аналіз досягнення фінансових та макроекономічних цілей програми, узгоджено проект держбюджету на 2024 рік та рішення про зміну курсової політики Нацбанку – запровадження регульованого гнучкого курсу .
Наступний етап – місія щодо безпосереднього перегляду програми фінансування. Терміни початку її роботи трохи зсунулися через очікування ухвалення закону про держбюджет. Після внесення Мінфіном законопроекту до Ради 15 вересня, депутати подали до нього понад 1600 правок. Поки що проект документа прийнято у першому читанні, але голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа сподівається, що загалом проект держбюджету на 2024 рік приймуть до 10 листопада.
Роботу місії МВФ в Україні заплановано на першу половину листопада – підсумком має стати угода на рівні персоналу (staff-level agreement). Це дозволить вже на початку грудня виносити питання про виділення чергового, третього за ліком, траншу у розмірі 900 млн. доларів на раду директорів МВФ. Принаймні таку перспективу бачать представники української сторони, з якими спілкувалося РБК-Україна.
Щоб ці очікування реалізувалися, необхідно ще попрацювати над виконанням деяких умов. Насамперед зберегти узгоджені з МВФ параметри держбюджету 2024 року. Поки що запропоновані правки не створюють особливого дисбалансу і, за інформацією видання, цілком влаштовують Мінфін.
Але залишається не ясним питання про податок на доходи фізичних осіб з військових – чи залишатиметься він у місцевих бюджетах, як і раніше, чи піде до центрального бюджету 2024 року. Поки Рада не схвалила законопроект №10037, яким “військовий” ПДФО переводиться до держбюджету, документ направлений на друге повторне читання, яке може відбутися на початку листопада.
Якщо закон не буде ухвалено, то податок залишиться у місцевих бюджетах, а дефіцит держбюджету збільшиться майже на 90 млрд грн – з 20,4% ВВП майже до 21,6% ВВП. Для покриття зростання дефіциту потрібно буде шукати альтернативні джерела або скорочувати інші витрати.
Крім того, зміна одного з основних параметрів бюджету, яким є дефіцит, стане додатковим питанням для погодження з МВФ та може ускладнити переговорний процес. Але співрозмовники видання в уряді та у профільному комітеті Ради сподіваються, що депутати підтримають ініціативу Мінфіну, і ПДФО таки вдасться направити до держбюджету за підсумками повторного розгляду законопроекту.
РБК-Україна ще у вересні писало, що перерозподіл ПДФО буде одним із складних питань при затвердженні бюджету на 2024 рік. Кошти від цього податку планують направити на виробництво дронів та боєприпасів для армії.
Але для бюджету у будь-якому разі потрібно буде шукати додаткових джерел фінансування військових витрат. Це підтверджують і урядовці, і експерти. Голова аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій упевнений, що на військові потреби наступного року знадобиться більше коштів, ніж у поточному році, а вони поки що не передбачені у повному обсязі.
"Так що в принципі поки що можна говорити, що бюджет не для того, щоб жити і вести війну наступного року, а просто, щоб увійти до параметрів, узгоджених з МВФ на нинішньому етапі", – зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Що стосується структурних маяків, які потрібно виконати для виділення наступного траншу, то частина з них уже виконана, а ті, що залишилися, не повинні викликати особливих проблем. Принаймні так вважають співрозмовники видання, знайомі з переговорним процесом з МВФ.
Найскладніший із виконаних маяків – повернення пожиттєвого фінансового моніторингу публічно значимих осіб (РЕР). Ця норма була прийнята в 2020 році, а в 2022 році пожиттєвий термін для моніторингу РЕР був замінений трьома роками, що викликало критику міжнародних партнерів. В результаті повернення пожиттєвого статусу РЕР для фінмоніторингу відповідно до стандартів FATF увійшло до переліку умов фінансування МВФ.
Ухвалення цього закону було неминучим, сказав співрозмовник, знайомий з переговорним процесом. “Ми не мали шансів це не прийняти. Всі розмови про те, що треба було домовлятися про 3-річний термін – це чистої води популізм. Ми не мали жодного шансу встановити якісь інші умови. Це необхідна умова для початку переговорів щодо вступу до ЄС”, – сказав співрозмовник.
Крім того, для отримання чергового траншу МВФ потрібно ухвалити загалом законопроект про повернення податкових перевірок. Поки що документ схвалений Радою лише в першому читанні. Але співрозмовники РБК-Україна вважають, що проблем із цією умовою не виникне – перевірки повернуть у узгоджений термін. "З цього питання у нас поки що більш-менш нормальний прогрес і чогось критичного немає", – сказав співрозмовник.
Ще одна умова – призначення наглядової ради Оператора ГТС. За планом, потрібно було передати компанію в управління Міненерго, затвердити новий статут ОГТСУ та до кінця жовтня призначити нову наглядову раду. Поки що виконано лише перший пункт. Статут ще не прийнятий, але його проект уже погоджено з Енергетичною спільнотою – це в інтерв'ю РБК-Україна повідомив директор ЕС Артур Лорковський. Конкурс щодо відбору трьох незалежних кандидатів наглядової ради ще триває, і за останньою інформацією, вже майже готовий шорт-лист для призначення членів наглядової ради Кабінетом міністрів. Співрозмовники видання в уряді ще на початку жовтня запевняли, що наглядову раду ОГТСУ призначать до листопада.
Із виконанням "маяків" для отримання Україною третього траншу кредиту МВФ особливих ризиків немає. Але нещодавно з'явився новий ризик зриву графіка кредитування. Він пов'язаний не з Україною, а з міжнародними партнерами, котрі фактично фінансують дефіцит держбюджету.
До початку повномасштабної війни основним кредитором України був МВФ. Інші – США та ЄС – виділяли кошти, орієнтуючись на прогрес виконання програми з Фондом. З 2022 року ситуація суттєво змінилася. МВФ залишився орієнтиром для інших кредиторів, але їхня роль у фінансуванні дефіциту бюджету України суттєво збільшилася. І зараз уже МВФ змушений вибудовувати свої дії щодо України, орієнтуючись на США та ЄС.
Дефіцит держбюджету 2022 року збільшився на порядок – до 26% ВВП. Цього року він очікується на такому ж рівні, 2024-го може скоротитися до 20,4%. У номінальному вираженні це близько 43 млрд доларів – величезна сума, майже половина бюджету, яка покривається переважно кредитами ЄС та грантами США. Від МВФ очікується 5,4 млрд доларів.
На сьогоднішній день гарантій, що гроші від ЄС та США будуть йти в очікуваному обсязі та за попереднім графіком, поки що немає. ЄС пообіцяв за 4 роки виділити 50 млрд євро, 39 млрд із яких на покриття бюджетного дефіциту. У проекті бюджету наступного року закладено очікувану суму від ЄС обсягом 18 млрд євро.
Але поки що Брюссель згоден виділити лише 9 млрд. Переговори про збільшення суми вдвічі ще тривають. Це підтвердив заступник міністра економіки Олексій Соболєв. "Ми зараз працюємо з європейцями, щоб із цих 39 млрд 18 млрд прийшли саме наступного року", – сказав він в ефірі телемарафону. ”План України”, під який буде виділено фінансування, збираються підготувати у грудні, і, ймовірно, тоді стане відомо, скільки саме грошей може зайти до бюджету від ЄС наступного року.
Невизначеність існує і з виділенням грошей від США. Поки що через внутрішньополітичну ситуацію рішення про фінансування України взагалі не може бути прийняте.
“Зараз ми виконуємо умови МВФ. Але програма складається з двох частин – зобов'язання української влади та фінансові гарантії від наших партнерів, без яких програма не працюватиме. Зараз у нас чаша ризиків схиляється у бік наших партнерів у зв'язку з тим, що відбувається у США”, – сказав співрозмовник РБК-Україна, знайомий з процесом переговорів про фінансування України.
Без гарантій зовнішніх надходжень для покриття більшої частини дефіциту неможливо прогнозувати ситуацію наступного року. “Якщо цих джерел фінансування не буде (або вони будуть надані не в повному обсязі – ред.), то МВФ не матиме впевненості, що країна покриває потреби. І може бути проблема із затвердженням наступного траншу. Якщо до грудня не буде вирішено питання, то рада директорів не ухвалить позитивного рішення”, – зазначив співрозмовник.
За оцінкою Паращія, проблема, очевидно, серйозна, і процес кредитування з боку МВФ може загальмуватися. “У бюджеті передбачено зовнішні запозичення більш ніж на 40 млрд доларів. Джерела поки що не зрозумілі – МВФ точно не може потягнути такі витрати, та й не збирався це робити. Він фактично рефінансує Україну для повернення минулих боргів”, – наголосив експерт.
Радник президента України з економічних питань Олег Устенко впевнений, що програму співпраці з МВФ буде продовжено. “На сьогоднішній момент програма критична не через обсяг коштів, що виділяються, а через те, що вона є ключовою для забезпечення фінансування за іншими напрямками. У тому числі й тим, які необхідні для переговорного процесу щодо вступу України до ЄС”, – заявив Устенко у коментарі РБК-Україна.
Він зазначив, що практично всі структурні маяки програми з МВФ лягають у канву покращення бізнес-клімату в країні, що є критично важливим для розвитку в післявоєнний період. "Окрім іншого, виконання встановлених структурних маяків буде додатковим аргументом для забезпечення сталого фінансування від усіх союзників України, включаючи США", – вважає радник президента.
Але якщо все ж таки виділення траншу буде відкладено через невизначеність із фінансуванням від інших партнерів, то це стане першим випадком в історії співпраці України з МВФ, коли збій програми відбудеться не через невиконання умов програми.