Чи оговтається природа від війни? Які екологічні втрати вже критичні для України
Сьогодні від згубного впливу війни страждає кожна екосистема України. Місцями ці процеси переросли у справжню "ланцюгову реакцію", наслідки якої можуть стати критичними для довкілля.
Про це розповів в інтерв'ю РБК-Україна академік НАН України, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного Яків Дідух.
Головне:
- Катастрофічні втрати: війна знищує унікальні екосистеми, зокрема Серебрянський ліс та реліктові крейдові бори, що підлягали охороні на європейському рівні.
- Проблема "мінних полів": чималі ділянки степів стали недоступними, що призводить до їх поступового занепаду.
- Ланцюгова реакція: знищення лісу - не лише втрата деревини, а й загибель біорізноманіття та руйнування ґрунтового покриву, що потребує десятиліть на відновлення.
- Складність реабілітації: природа здебільшого не може швидко "поглинути" окопи та вирви, а для повноцінного відновлення лісових насаджень потрібен не тільки час, але й подекуди - значні технічні та фінансові ресурси.
Які екологічні втрати - найболючіші
Найбільше внаслідок війни, за словами експерта, в Україні пошкоджені ліси.
"Вони потерпають не стільки від прямого удару, як від пожеж. Іноді ворог їх підпалює навмисно, щоб нашим військовим не було де ховатись", - пояснив науковець.
Він зауважив, що втрата Серебрянського лісу на Луганщині - "одна з найбільших екологічних шкод, яких завдала війна".
"Колись це були чудові соснові ліси, хоча частково і штучно посаджені. Але там були також природні вільшняки, болотяні ділянки. Тепер ці величезні масиви лісів знищено", - поділився фахівець.
Було також втрачено унікальний біотоп реліктових крейдових борів у Національному парку "Святі гори".
"Який за нашими пропозиціями включили до Резолюції 4 Бернської конвенції. Тобто він підлягав охороні на європейському рівні", - нагадав Дідух.
Ще одна біда лісів - окопи, які "порушують всю структуру екосистеми, ґрунтовий покрив".
"Їх важко засипати, бо багато куди техніка не може пройти", - констатував академік.
Дідух розповів, що степи від пожеж постраждали менше, проте вони сильно заміновані.
"Цьогоріч ми працювали на Херсонщині та Миколаївщині - фактично ходили по "мінних полях". Ці території будуть недоступні для сінокосіння чи випасу ще десятиліттями, бо у першу чергу розміновують угіддя для посівів", - повідомив експерт.
Крім того, через бойові дії розбита чимала кількість сіл (люди виїхали і повертатися - вже немає куди).
"А це означає, що навіть "чисті" від мін степи пустують. Там ніхто не ходить, корови не випасаються. З часом вони почнуть заростати чагарниками і ми можемо їх втратити. Тобто кожна екосистема страждає від специфічного впливу", - зауважив науковець.
Чи може природа сама "поглинути" окопи
Дідух нагадав, що в Україні є місця, "де досі видно окопи навіть Першої світової".
Відновлення мікрорельєфу, за його словами, залежить від ґрунту.
"Піщані рухливі субстрати швидше нівелюються. А якщо такі рови - в степу на виходах вапняків чи крейди, вони самі по собі не зникнуть ніколи", - пояснив експерт.
Він додав, що "окопи та вирви від мін і снарядів заселяються адвентивними (чужорідними, - Ред.) видами, що сприяє їх подальшому розповсюдженню у природні екосистеми".
"А якщо ті засипати, то за кілька років там відновиться природний покрив. Втім, це додаткові витрати, та ще й техніка не всюди проїде", - поділився академік.
Водночас він визнав, що "на природне поглинання окопів піде дуже багато часу".
Чому втрата лісових насаджень - критична
"Треба розуміти, що із втратою лісу ми втрачаємо не лише деревину, а трав'яні рослини, тварини, мікроорганізми ґрунту", - повідомив Дідух.
Тобто відбувається "ланцюгова реакція".
"І такі втрати "екосистемних послуг" слід оцінювати, бо для їх відновлення потрібен і час, і технічно-матеріальні ресурси", - зауважив академік.
Як приклад він навів пожежі у Чорнобильській зоні.
"Внаслідок бойових дій дерева вигоріли, а залишки неможливо було прибрати. Це перешкоджає відновленню природних видів", - розповів фахівець.
Він додав, що "оскільки процеси порушились", то там "почали поширюватись адвентивні (чужорідні) види, які витісняють місцеві рослини".
Саме тому, за його словами, лісники мають стежити за відновленням.
"Десь підсадити дерева, а десь, навпаки, видалити зайве... Щоб сформувався повноцінний ліс, потрібно не менше 60 років", - підсумував науковець.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, кому потрібен лісовий квиток для збору грибів, ягід, горіхів чи навіть трав (і як його отримати).
Крім того, ми пояснювали, як вчені оцінюють збитки для довкілля від війни.
Читайте також, що чекає Україну через глобальну зміну клімату та чи можна якось запобігти негативним явищам.