Чи можна всиновити дитину під час війни в Україні: алгоритм

Усиновлення та опікунство: в чому різниця

Усиновлення – це прийняття дитини в сім’ю на правах рідної. Це складна й тривала процедура, яка відбувається за рішенням суду. Опікунство – це прийняття дитини у сім’ю, але без отримання прав батьків. Опікуни зобов’язуються забезпечувати дитину, представляти її інтереси, але усі їхні дії контролює орган опіки і піклування.

Багато дітей, які підлягали усиновленню, на момент вторгнення знаходилося в Луганській, Запорізькій, Миколаївській та інших областях, де почалися бойові дії, каже Дар'я Касьянова.

"З початком великої війни дітей евакуйовували, суди не працювали, а багато судових установ були просто зруйновані. Питання усиновлення вирішується через суд, а фізично це стало неможливо.

Але опіку над дитиною оформити можна. Ці процеси відбувалися, де не було таких активних бойових дій. Наприклад, у Полтавській області чи на заході країни. Вже десь з липня 2022-го процеси активізувалися, наскільки це можливо. Бо діти ще й втрачали батьків через війну", – додає вона.

За словами Дар'ї Касьянової, через війну усиновити дитину хочуть набагато більше людей. Особливо тих, у кого загинули батьки через війну. Водночас найбільше хочуть всиновити найменших дітей, а діти віком від 10 років або кілька дітей з однієї родини часто, на жаль, залишаються поза увагою.

"Дітей з однієї родини за законом, їх не можна роз'єднувати, а не всі хочуть всиновлювати кілька дітей відразу. Важливо розуміти, що такі діти теж чекають на родини. За процедурою дитину найперше мають забрати найближчі родичі", – пояснює експертка.

За даними юристів, які займаються такими питаннями, часто неможливо документально підтвердити статус дитини, позбавленої батьківського піклування, оскільки в зоні бойових дій майже не має можливості отримати довідку про смерть батьків. Це значно ускладнює процес оформлення опікунства.