Через енергетичну кризу в Україні на тлі ворожих обстрілів освітній графік українських школярів може змінюватись. Тож у МОН пояснили, від чого залежать тривалість поточного навчального року та весняні канікули.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на слова заступниці міністра освіти й науки України Надії Кузьмичової в інтерв'ю для "Української Правди. Життя".
Читайте також: Запис у перший клас в Києві: коли стартує прийом документів і як їх подати
Головне:
Кузьмичова нагадала, що терміни навчального року під час воєнного стану в Україні визначає наперед відповідна постанова Кабінету міністрів (ухвалена на початку навчального року).
"Документ каже, що 2025-2026 навчальний рік триває до кінця червня", - повідомила представниця уряду.
Водночас вона наголосила: "Це не означає, що при нормальних умовах всі школи зобов'язані навчати до кінця червня".
"Це ті межі, які задає уряд, а далі - автономія закладів освіти", - пояснила заступниця міністра.
За словами Кузьмичової, блекаути наразі - "неоднорідні по всій території України".
Вона нагадала також, що у західних та центральних регіонах - "рідше продовжували канікули, ніж у Києві чи у прифронтових регіонах".
"Тож зараз ми не бачимо необхідності продовжувати рік ще більше, ніж до кінця червня", - наголосила представниця МОН.
Вона додала, що спеціалісти, безумовно, будуть і надалі "аналізувати ситуацію та події, пов'язані з енергетикою".
"Рішення можуть змінитися навесні. Але зараз межі навчального року - до кінця червня", - поділилась фахівець.
Заступниця міністра нагадала, що "у складних умовах школи мають можливість проводити дистанційне навчання, зокрема із застосуванням асинхронного підходу".
"Наприклад, коли у дитини увімкнули світло, вона може зайти на відповідний ресурс, яким користується заклад освіти, забрати звідти необхідну інформацію, виконати завдання та розмістити", - пояснила Кузьмичова.
Тим часом вчитель, коли в нього є світло, може зайти та все перевірити.
"Якщо цього недостатньо, школи можуть продовжувати навчання в червні у тому форматі, який є найкращим саме для цього закладу освіти, громади чи регіону", - зазначила представниця уряду.
Кузьмичова повідомила, що заклади освіти повинні також "самостійно вирішити, зважаючи на ситуацію в регіоні, стосовно термінів весняних канікул".
"Якщо зимові канікули були продовжені на два чи три тижні, то можлива компенсація навчальних днів за рахунок весняних", - визнала вона.
Водночас експерт наголосила, що важливо розуміти: "Продовження навчання влітку та заміна весняних канікул будуть не в усіх громадах і не по всій території країни".
"Якщо буде потреба, то рішення про перенесення канікул будуть ухвалені. Але зараз в цьому немає необхідності", - підсумувала заступниця міністра.
На початку 2026 року на тлі регулярних масштабних російських ударів по енергетичній інфраструктурі України та сильних морозів у багатьох населених пунктах (у різних регіонах) виникли суттєві перебої зі світлом, опаленням і водопостачанням.
В енергетичній сфері було навіть оголошено режим надзвичайної ситуації (НС).
15 січня в МОН повідомили про "невідкладні рішення в освітньому процесі до 1 лютого 2026 року".
Так, уряд ухвалив рішення щодо тимчасового припинення освітнього процесу в очній формі в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти.
Тоді обласним державним (військовим) адміністраціям та іншим зацікавленим центральним органам виконавчої влади рекомендували "опрацювати доцільність" переходу на дистанційну форму навчання або продовження (запровадження) зимових канікул до 1 лютого 2026 року.
Тож навчальний процес у деяких школах України був:
29 січня МОН ще раз рекомендував продовжити канікули або навчання в дистанційному форматі (до 8 лютого 2026 року), але вже тільки закладам вищої освіти України.
Нагадаємо, раніше міністр освіти й науки Оксен Лісовий повідомив, чи можуть школи забороняти гаджети (зокрема смартфони) на уроках.
Крім того, Міністерство внутрішніх справ оновило перелік заходів з охорони закладів освіти на період воєнного стану.
Тепер фізична охорона, перевірка учнів металодетекторами та камери відеоспостереження стануть обов'язковими стандартами для шкіл.
Читайте також, що більше не можна приносити до школи (який перелік небезпечних предметів ухвалив уряд).