Боротьба за інклюзію чи битва амбіцій? Що стоїть за конфліктом керівників НБУ та "Укрпошти"

Конфлікт навколо ідеї створення "поштового банку" вийшов за межі професійної суперечки та переріс у публічне протистояння між головою НБУ та керівником "Укрпошти". Ситуація фактично зайшла в глухий кут, а компроміс між сторонами поки що не проглядається.

Чому сторони не можуть домовитися і чим може закінчитися це протистояння – у матеріалі РБК-Україна.

Суперечка навколо створення в Україні "поштового банку" останнім часом переросла у відкриту війну голів регулятора та найбільшого державного оператора.

Конфлікт між генеральним директором "Укрпошти" Ігорем Смілянським та головою НБУ Андрієм Пишним триває вже кілька років. Смілянський хоче створити банк на базі "Укрпошти", а Пишний – категорично проти.

З весни протистояння між топменеджером і чиновником вийшло за межі професійної суперечки та перейшло на рівень жорстких особистих звинувачень.

Загострення стосунків було спровоковане рішенням НБУ оштрафувати "Укрпошту" на 1,7 млн грн за порушення у сфері фінансових платіжних послуг.

"Саме це рішення Нацбанку, яке було ухвалене небезпідставно, підлило масла у вогонь", – сказав РБК-Україна співрозмовник, знайомий із розвитком ситуації.

Пишний фактично виставив Ігоря Смілянського профнепридатним, звинувативши в доведенні компанії до дефолту, чим завдав серйозного удару по його репутації.

"Компанія в глибокій кризі корпоративного управління протягом тривалого часу. І ця криза позбавляє компанію, на жаль, усе більшої кількості перспектив розвитку. Ігор Смілянський — це наслідок цієї кризи насамперед", – заявив голова НБУ на YouTube-каналі LIGA Бізнес.

За інформацією НБУ, компанії може знадобитися докапіталізація на понад 820 млн гривень.

Відповідь була практично миттєвою і без дипломатичних реверансів. Голова "Укрпошти" назвав оцінку Пишного просто "піз***жом".

2025 рік компанія закінчила зі збитком 206,55 млн гривень. У першому кварталі поточного року теж був збиток. Але за підсумками 4-х місяців уже зафіксовано прибуток у 160 млн гривень.

За словами Смілянського, привід говорити про можливий дефолт і необхідність докапіталізації компанії на 826 млн гривень з'явився після того, як Нацбанк змінив методику розрахунку регулятивного капіталу.

Фото: Ігор Смілянський вважає, що підстав для дефолту "Укрпошти" немає (РБК-Україна)

"Припустімо, що це правда (хоча це неправда), і "Укрпошті" дійсно знадобилася б капіталізація у 826 мільйонів гривень, або менше 20 мільйонів доларів. Фінансова система України настільки слабка, що 20 мільйонів доларів можуть її зруйнувати?" – заявив Смілянський.

Ідеї про "поштовий банк" уже 10 років

Ідея створення "поштового банку" була озвучена Ігорем Смілянським у 2016 році, одразу після його вступу на посаду гендиректора "Укрпошти".

Тоді в більшості малих населених пунктів України був гострий дефіцит банківської інфраструктури, тоді як мережа поштових відділень мала стовідсоткове покриття. Така ситуація зберігається й зараз.

За оцінкою керівництва компанії, можливість "Укрпошти" надавати банківські послуги дозволила б сільському населенню, включно з пенсіонерами, повноцінно користуватися банківськими картками, відкривати рахунки та оплачувати "комуналку".

Після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році багато банків почали закривати відділення у прифронтових регіонах, а відділення "Укрпошти" продовжили працювати. Це додало керівництву компанії аргументів на користь відкриття "поштового банку".

"В "Укрпошті" майже 7 тисяч відділень. Скільки всі банки разом? 4,9 тисячі. Наша мережа більша, ніж вони всі разом", – заявив Смілянський в інтерв'ю РБК-Україна у лютому поточного року.

МВФ "дав добро" на створення банку

МВФ, який ніколи не підтримував ідею створення нового банку, оскільки проти збільшення частки держави у банківському секторі, у липні 2024 року пішов на поступки.

У межах чергового перегляду попередньої кредитної програми він погодився на створення фінансової установи з обмеженими банківськими функціями – так званий банк фінансової інклюзії.

На той момент основним претендентом на створення такого банку вважалася "Укрпошта", яка публічно заявляла про намір запустити власний банківський проєкт.

Але теоретично це можуть зробити й інші компанії. Наприклад, поштовий оператор "Нова пошта", який є конкурентом "Укрпошти", або оператор у сфері електронної торгівлі Rozetka.

Кілька днів тому стало відомо, що група NOVA, якій належить "Нова пошта", готується до купівлі "БТА Банку". У самій компанії цю інформацію РБК-Україна відмовилися коментувати.

"БТА Банк" – найменший банк в Україні. Він заснований у 1992 році, і зараз практично не веде активної ринкової діяльності. У банку лише одне відділення у Києві. Власник – казахстанський бізнесмен Кенес Ракішев, який вирішив продати цей актив у 2020 році.

Смілянський уже заявив, що конкурент не зможе покрити всі потреби пенсіонерів. І хоча у "Нової пошти" більше відділень (13,2 тис. проти 7,2 тисяч в "Укрпошти"), вони розташовані переважно у містах та великих селищах. За кількістю стаціонарних відділень у селах "Укрпошта" все ще утримує перевагу для пенсіонерів.

Міністерству соціальної політики не принципово, який саме буде бренд нового пенсійного оператора.

"Головне – покриття мережі, її надійність і здатність обслуговувати людей там, де інші фінансові установи не представлені. При цьому за людиною має зберігатися право обирати зручний спосіб отримання пенсії", – заявили в міністерстві на запит РБК-Україна.

Чому Нацбанк проти?

Смілянський дорікає Нацбанку в штучному блокуванні створення "Укрпоштою" свого банку.

Кілька співрозмовників РБК-Україна і в органах влади, і на фінансовому ринку підтвердили, що НБУ справді був і залишається категорично проти.

"Насправді й у 2024 році, коли МВФ погодився з ідеєю про банк, НБУ не збирався реалізовувати цей план саме з "Укрпоштою". Він був і залишається проти такого варіанту", – сказав один зі співрозмовників.

Банк, який хоче створити "Укрпошта", може перехопити велику частину пенсіонерів, які зараз обслуговуються у "ПриватБанку" та "Ощаді". Отримувати пенсії в Україні можна через усі банки, але ці два – найбільші уповноважені фінустанови.

Працюючих відділень "Укрпошти" значно більше, ніж відділень "Привату" та "Ощаду" разом узятих.

Фото: більшість пенсіонерів України обслуговуються в "Ощадбанку" та "ПриватБанку" (інфографіка РБК-Україна)

Але насправді масового перетоку пенсіонерів у новий банк очікувати не варто, вважає голова комітету з фінансової та банківської діяльності Федерації роботодавців України Богдан Данилишин.

На першому етапі клієнтами нового банку будуть люди, які вже отримують виплати через "Укрпошту" – близько 1,8 млн осіб.

"Це "легкий" стартовий портфель, якщо перевести їх на рахунки нового банку", – зазначив він.

Реальні банки почнуть втрачати клієнтів, якщо пенсіонери, які вже отримують пенсію через "ПриватБанк" та "Ощадбанк", почнуть переводити її виплату на "поштовий банк".

"Але навіть у цьому випадку втрачені будуть лише пенсійні виплати, а не клієнти загалом", – зазначив Данилишин.

"Я б розглядав як робочий варіант діапазон міграції в новий банк 3-7% (220-520 тис. — ред.) клієнтів із "ПриватБанку" та "Ощадбанку" протягом перших 2-3 років. Це якщо процедура отримання пенсії там буде простішою", – зазначив представник ФРУ.

Банки не хочуть втрачати дешеву ліквідність

Суть справи полягає не в пенсіонерах, а в додаткових коштах, які отримає новий банк і втратять ті банки, де відбудеться відтік клієнтів.

Пенсійні гроші – це досить великий обсяг дешевої ліквідності. Кошти від Пенсійного фонду регулярно в гарантованих обсягах надходять у банки та в "Укрпошту". Але поштовий оператор поки виконує роль посередника – отримує гроші й виплачує пенсіонеру.

Банки ж заводять пенсійні кошти на рахунки. Далеко не всі пенсіонери витрачають гроші одразу. Багато хто накопичує, і таким чином у банків формуються ресурси, які можна залучати в операційний обіг.

Причому для "Ощадбанку" ці ресурси важливіші, ніж для "ПриватБанку". Він орієнтований на соціальне забезпечення. Саме робота за цим напрямком була і залишається основним сегментом його діяльності, тоді як "ПриватБанк" робить акцент на бізнес-клієнтів.

Зараз пенсійні залишки формують для банків стійку ліквідність, яку вони можуть спрямовувати на кредитування та інвестиції в ОВДП.

Якщо банки втратять пенсійні рахунки, це знизить їхні можливості щодо купівлі ОВДП, коштом яких останніми роками формується значна частина прибутку.

Новий банк, що працює за обмеженою ліцензією, може зіткнутися з питанням управління ліквідністю. Якщо ліцензія не передбачатиме кредитування юросіб, вкладення в ОВДП залишаться основним інструментом розміщення коштів.

"Якщо новий банк отримає обмежену ліцензію, то короткострокову ліквідність, що з'являється, він зможе розміщувати в депозитні сертифікати овернайт НБУ. А якщо пенсійні кошти будуть зберігатися понад два тижні або місяць, їх можна буде вкладати в ОВДП. Це непогані варіанти для заробітку", – зазначив у коментарі РБК-Україна фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Таким чином, робота "поштового банку" допоможе менеджменту "Укрпошти" стабілізувати фінансові питання компанії. Зокрема, скоротить витрати на доставку пенсій і дозволить генерувати додатковий заробіток коштом купівлі ОВДП і депозитних сертифікатів НБУ.

Чим закінчиться конфлікт

Ні Смілянський, ні Пишний не мають наміру йти на компроміс. Вони обидва налаштовані на продовження конфлікту, відстоюючи свої позиції.

Фото: Андрій Пишний не підтримує ідею створення банку на базі "Укрпошти" (facebook.com/pyshnyy)

Конфлікт інтересів має фундаментальний характер. Андрій Пишний фактично намагається захистити класичну банківську систему від потенційних ризиків і втрат. Ігор Смілянський розглядає створення банку як один з інструментів поліпшення фінансових показників компанії.

Кілька співрозмовників видання у владі та в банківському середовищі зазначили, що не останню роль у конфлікті відіграє особиста неприязнь чиновника і топменеджера.

"Вони просто не можуть терпіти один одного", – сказав один із представників органів влади.

Поки що спроба знайти компроміс виглядає куди менш можливим варіантом, ніж відставка чи звільнення когось з учасників конфлікту.

Заявок на банківську ліцензію поки не буде

Тим часом підготовка до початку роботи банку фінансової інклюзії триває. 16 червня НБУ схвалив зміни до нормативної бази для регулювання та нагляду за діяльністю банку нового типу.

Зокрема, зміни стосуються порядку надання новій фінустанові обмеженої банківської ліцензії.

Згідно зі змінами, новий банк не зможе кредитувати компанії з річним доходом понад 5 млн євро та вкладати кошти в цінні папери, крім ОВДП та депозитних сертифікатів НБУ.

Закон про розвиток фінансової інклюзії набирає чинності 26 червня. Враховуючи, що нормативну базу вже підготовлено, саме з цієї дати Нацбанк буде готовий приймати заявки на отримання ліцензій для інклюзивного надання фінансових послуг.

Але заявок, швидше за все, не буде. В основних претендентів на банк фінансової інклюзії – в "Укрпошти" та "Нової пошти" – своїх банків немає. Щоб подати [заявку на] ліцензію, вони мають або купити банк, або створити його з нуля.

"Коли НБУ каже, що будь-хто охочий може подати заявку на ліцензію, починаючи з 26 червня, мова може йти виключно про існуючі банки, які вирішать змінити свій статус. Стратегічно в цьому (для банків – ред.) сенсу немає", – сказав Смілянський у коментарі РБК-Україна.

Банк фінансової інклюзії має ті самі зобов'язання, що й звичайний банк, а кількість операцій для нього обмежена. Тому, переконаний голова поштового оператора, такий варіант навряд чи зацікавить існуючі банки.

Питання – відповіді (FAQ)

– Що таке "поштовий банк"?

– Це банк з обмеженою ліцензією, який може надавати базові фінансові послуги — рахунки, платежі та роботу з пенсійними виплатами, але без повноцінного корпоративного кредитування.

– Навіщо потрібен такий банк?

– Банк полегшить доступ до фінансових послуг, зокрема щодо виплати пенсій, для населення там, де відсутні банківські відділення.

– Чому "Укрпошта" хоче створити такий банк?

– "Поштовий банк" допоможе стабілізувати фінансові питання "Укрпошти". Зокрема, скоротить витрати на доставку пенсій і дозволить генерувати додатковий заробіток.

– Чому НБУ виступає проти?

– На думку співрозмовників видання, НБУ побоюється перерозподілу частини пенсійних потоків між банками.

– Яка позиція МВФ?

– МВФ не підтримує розширення мережі держбанків, але у 2024 році схвалив створення банку з обмеженою ліцензією.

– Як це вплине на пенсіонерів?

– На першому етапі клієнти "Укрпошти" зможуть отримати доступ до базових банківських послуг. Масовий перехід пенсіонерів із банків малоймовірний.

– Чим може закінчитися конфлікт?

– Сторони займають жорсткі позиції, і компроміс поки що не проглядається. Конфлікт може вирішитися звільненням одного з його учасників.

– Чому заявок на ліцензію для нового банку поки не буде?

– НБУ готовий приймати заявки на отримання ліцензії для банку фінансової інклюзії з 26 червня. Однак заявок поки що не буде, оскільки основні претенденти ще не придбали банк, а діючим банкам обмежена ліцензія не буде цікава.