Битва за "Медовик". Рецепт "російського" торта у NYT розлютив українців
Фото: Знаменитий медовик - це український торт (Freepik)
Впливове американське видання The New York Times спровокувало бурхливу дискусію в мережі, опублікувавши рецепт медового торта (медовика) під назвою "російський". Публікація у Facebook миттєво зібрала понад півтори тисячі коментарів, переважно від обурених українців, які вкотре змушені захищати свою культурну спадщину.
РБК-Україна пояснює, чому медовик - це український торт, та, чому росіяни в черговий раз крадуть культурні та кулінарні надбання.
Деталі скандалу з медовиком
Суперечка вийшла далеко за межі кулінарії, адже це яскравий приклад того, як Росія роками привласнювала культурні надбання інших народів.
Користувачі справедливо зазначають, що медівник є популярним десертом в Україні, країнах Балтії та Східної Європи, тому називати його виключно "російським"- некоректно та історично неправдиво.
- "Ця газета дуже старається перетворитися на туалетний папір"
- "Сором вам! Ви не можете прожити й дня без підтримки колоніального привласнення. Медовик був поширений в українській, польській, литовській, словацькій та чеській культурах, і навіть давніші російські джерела це підтверджують. Я це довів у своїй книзі Фантастична історія української кухні, це довела стипендіатка програми імені Фулбрайта Маріанна Душар, це довели польські науковці і так далі. Він може називатися "російським" лише прихильниками імперіалізму"
- "Останнім часом я пропускаю російські торти. Бомби вбивають, а я люблю десерти без геополітики!"
Також висловився в коментарях і відомий кухар Євген Клопотенко.
"The New York Times, ви схожі на Трампа", - написав він.


Публікація в журналі New YorkTimes (Скриншот)
Тож звідки насправді походить знаменитий рецепт?
Ключовий аргумент, який доводить українське коріння десерту, полягає в тому, що вперше рецепт саме того медовика, який згодом здобув шалену популярність, був опублікований у книзі "Українська кухня" ще в 1957 році.
Скриншот з книжки 1957 року "Українська кухня"
Саме з цього видання рецептура поширилася по всьому Радянському Союзу, ставши улюбленим десертом у багатьох родинах.