Більше не "9 травня": як Україна змінила формат вшанування перемоги над нацизмом
8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Це державне свято офіційно запровадили у 2023 році замість радянського формату "Дня перемоги" 9 травня.
Про це розповідає РБК-Україна.
Головне:
- Зміна формату: Україна остаточно відмовилася від радянського "Дня перемоги" 9 травня на користь загальноєвропейської традиції вшанування 8 травня.
- Історична правда: Саме 8 травня 1945 року о 23:01 набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини.
- Акцент на пам'яті: Замість переможних маршів Україна фокусується на вшануванні мільйонів загиблих, використовуючи червоний мак як символ трагедії.
- Внесок України: Понад 8 мільйонів загиблих та 7 мільйонів мобілізованих нараховується у нашій країні.
- Нова загроза: Сьогодні Україна проводить паралелі між нацистським режимом та сучасним рашизмом, наголошуючи, що зло знову повернулося до Європи.
- Законодавче закріплення: З 2023 року 8 травня є офіційним державним святом - Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Сьогодні Україна разом із більшістю країн Європи не "святкує війну", а вшановує пам’ять загиблих, ветеранів, жертв нацизму та всіх, хто боровся проти тоталітаризму.
Чому Україна перейшла на 8 травня
До 2023 року в Україні офіційно існували дві дати: 8 травня як День пам’яті та примирення і 9 травня як День перемоги над нацизмом. Однак після повномасштабного вторгнення РФ держава остаточно відмовилася від радянської моделі вшанування війни.
У травні 2023 року президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про встановлення 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Уже 29 травня парламент підтримав це рішення.
Таким чином Україна офіційно синхронізувала свою традицію вшанування завершення Другої світової війни з європейською практикою.
Саме 8 травня 1945 року набув чинності Акт про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини. Цю дату вважають символом завершення війни в Європі.
Чому 9 травня стало суперечливою датою
У СРСР 9 травня поступово перетворили не просто на день пам’яті, а на масштабний культ "перемоги". Особливо активно цю тему почали використовувати у радянській пропаганді після 1960-х років. Згодом Росія побудувала навколо цього цілу державну ідеологію.
В Українському інституті національної пам’яті наголошують: пам’ять про Другу світову не повинна бути виправданням нових воєн чи агресії. Саме тому сучасна українська модель робить акцент не на "тріумфі", а на людських втратах, трагедії війни та пам’яті про жертв.
Символом пам’яті в Україні, як і в багатьох країнах світу, став червоний мак.
Якою була роль України у Другій світовій війні
Для України Друга світова війна почалася ще 1 вересня 1939 року - з нападу нацистської Німеччини на Польщу та бомбардування Львова й інших українських міст.
Тоді українці не мали власної незалежної держави й були розділені між різними країнами. Українські землі стали одним із головних театрів бойових дій у Європі.
За даними Українського інституту національної пам’яті, близько 7 мільйонів українців були мобілізовані до Червоної армії. Водночас українці воювали і в інших арміях Антигітлерівської коаліції, а також у лавах українського визвольного руху.
Втрати України у війні були колосальними. Загалом загинули понад 8 мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на території України.
Чому сьогодні ця дата звучить по-новому
Після початку повномасштабної війни Росії проти України тема Другої світової війни набула нового змісту. Україна дедалі частіше проводить паралелі між злочинами тоталітарних режимів минулого та сучасною російською агресією.
Історики наголошують, що після нацизму та комунізму світ зіткнувся з новою агресивною ідеологією - рашизмом. Саме тому сьогодні українці знову змушені зі зброєю в руках захищати не лише свою державу, а й безпеку всієї Європи.
Раніше РБК-Україна розповідало про історію створення та розвитку Збройних сил України - від проголошення незалежності у 1991 році до повномасштабної війни з Росією. Також писали про структуру сучасної української армії, її реформування після 2014 року, переозброєння, зростання чисельності та роль ЗСУ у захисті держави.
Під час написання матеріалу були використані такі джерела: Закон України "Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років", матеріали Українського інституту національної пам’яті, wikipedia.org.