Більш зручне вторгнення: в ISW розповіли, навіщо Кремль просуває Стамбульську угоду

Експерти переконані, що Москва наполягає на формулі Стамбульських переговорів 2022 року, як основи для нинішніх переговорів із завершення війни.

Таким чином Росія та її союзники намагаються зберегти право накладати вето на будь-яку військову допомогу Україні з боку Заходу, а також зробити країну нейтралізованою і беззахисною перед майбутніми вторгненнями.

Місія Лаврова

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ Індії Субраманьямом Джайшанкаром 21 серпня заявив, що Росія буде діяти щодо питання гарантій безпеки для України, ґрунтуючись на своєму досвіді за угодою Мінськ-2 2015 року і стамбульськими переговорами 2022 року.

Лавров стверджував, що переговори у Стамбулі в 2022 році базувалися на концепції "усунення корінних причин" війни в Україні.

Так він послався на часто повторюване Кремлем звинувачення, що "корінними причинами" війни є розширення НАТО на схід та начебто дискримінація російськомовних і пов’язаної з Москвою Української православної церкви (Московського патріархату).

Очільник російського МЗС заявив, що переговори у Стамбулі 2022 року мали б забезпечити безпеку України "чесно і колективно" через групу країн-гарантів, до яких мали увійти постійні члени Ради Безпеки ООН, Німеччина і Туреччина.

20 серпня під час зустрічі з посадовцями Йорданії, Лавров також зазначив, що Росія була готова підписати угоду на основі Стамбульських переговорів 2022 року та що ці переговори є "гарним прикладом" способу домовитися про завершення війни.

В ISW переконані, що останні заяви Лаврова, які вихваляють переговори у Стамбулі 2022 року, свідчать про те, що Кремль обрав главу МЗС головним "ретранслятором" давнього російського наративу про те, що Стамбульські переговори є необхідною відправною точкою для нинішніх мирних домовленостей.

Затягування переговорів і лобіювання зручного вторгнення

На думку експертів Інституту, угода, заснована на переговорах у Стамбулі 2022 року, паралізувала б Україну, оскільки назавжди заборонила б її вступ до НАТО, запровадила б драконівські обмеження на чисельність ЗСУ і заборонила отримання будь-якої військової допомоги від країн Заходу.

Проєкт угоди також вимагав, щоб Росія і Рада Безпеки ООН, включно з Китаєм (ключовим союзником Москви), отримали б статус держав-гарантів та щоб держави-гаранти діяли узгоджено в разі порушення угоди. Це дозволило б Росії накладати вето на західну військову допомогу Україні.

Водночас, в ISW зауважили, що проєкт Стамбульської угоди не накладав би жодних обмежень на військові можливості Росії. Це фактично нівелює політичний та військовий потенціал України та зберігає здатність армії РФ повторно вторгнутися в Україну в майбутньому на значно вигідніших для себе умовах, ніж у 2022 році.

"Кремль, імовірно, розуміє, що Стамбульська рамкова угода 2022 року є неприйнятною для Києва, і тому продовжує посилатися на неї. Таким чином Москва намагається позиціонувати Україну, як такою, що не бажає вести переговори, водночас затягуючи процес укладання мирних домовленостей на засадах доброї волі", - переконані аналітики Інституту вивчення війни.

Стамбульські переговори 2022 року

Після початку повномасштабної агресії, у лютому і березні 2022 року, Україна та Росія провели кілька раундів переговорів. Вони відбувалися спочатку в Білорусі, а пізніше в Стамбулі, але сторони так і не змогли досягти реальної домовленості.

Москва стверджує, що за підсумками зустрічей начебто був підготовлений проєкт так званої "Стамбульської угоди". Однак президент Володимир Зеленський заявив, що жодних проєктів угод не існувало і наголосив на бажанні Кремля домогтися фактичної капітуляції України.

За проєктом мирного договору зразка 2022 року, Україна мала відмовитися від вступу в НАТО, скоротити чисельність ЗСУ до 85 тисяч військових і суттєво зменшити арсенал техніки й озброєння.

Окремим пунктом передбачалося, що Крим залишається під контролем Росії, а питання щодо окупованого з 2014 року Донбасу мали обговорювати особисто Путін та Зеленський.

Україна пропонувала зафіксувати гарантії безпеки на випадок нового нападу, зокрема закриття неба та військову підтримку з боку Заходу. Однак Росія відхилила ці умови.