Через відмову банків кредитувати об'єкти на початкових етапах будівництва українські забудовники змушені шукати нові шляхи залучення капіталу громадян. Відповіддю ринку став запуск власних REIT-фондів та інвестиційних паїв від провідних девелоперів.
Чому класична іпотека не працює на рівні "котловану" та як влаштовані нові фонди – читайте у статті РБК-Україна "Новий тренд чи нішевий експеримент: чому девелопери пішли в дохідну нерухомість".
Головне:
Для старту нових проєктів девелоперам критично важливо залучати зовнішній капітал, проте класична банківська іпотека наразі не здатна перекрити цю потребу.
Як пояснила РБК-Україна перша заступниця голови правління "Глобус Банку" Олена Дмітрієва, об’єкти на ранній стадії будівництва залишаються найбільш ризиковими. Тому пріоритетними для банків є об’єкти з високою готовністю (від 50%), зрозумілими документами та перевіреним забудовником.
В умовах, коли банківське плече на старті відсутнє, деякі девелопери змушені шукати альтернативний капітал і запускати власні інвестиційні REIT-фонди. Наприклад, такі відомі компанії, як Taryan Group, blago та системний забудовник РІЕЛ вже запустили власні інвестиційні фонди.
Як зазначив керуючий активами в інвестгрупі ICU Владислав Свистунов у коментарі РБК-Україна, український ринок пішов міжнародним шляхом і після ринку облігацій наступним логічним кроком став розвиток моделі REIT. Оскільки більшість людей вважає нерухомість зрозумілим та надійним активом.
Проте в українському законодавстві класичних REIT-фондів (Real Estate Investment Trust) не існує, тому їхню роль виконують інститути спільного інвестування (ІСІ) у формі корпоративних (КІФ) та пайових (ПІФ) інвестиційних фондів під наглядом Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР).
Це підтверджують і дані Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ): наприкінці 2025 року із 1892 фондів понад 93% припадало саме на закриті корпоративні та пайові фонди. Оскільки саме вони є найбільш адаптованими під довгий цикл будівництва та реалізації нерухомості.
Крім того, важливою перевагою ІСІ є те, що прибуток фонду не оподатковується до виплати дивідендів вкладникам. Це дає змогу спрямовувати весь накопичений капітал безпосередньо в будівельний процес.
Поріг входу у фонди колективного інвестування залежить від конкретної компанії та об'єкта. У сегменті комерційної нерухомості він може стартувати всього від 1 000 гривень, тоді як для житлових проєктів мінімальний чек починається орієнтовно від 150 тисяч гривень.
Однак варто зважати і на ризики фондів. Як застерігає Владислав Свистунов, в кризові періоди продаж цінних паперів та вихід з інвестиції відбуватиметься зі значною втратою в ціні.
Окрім ринкових факторів, слід враховувати ризики конкретного фонду. Як зазначає експерт, вони пов’язані передусім з якістю самого об’єкта з точки зору бізнес-моделі та експертизою обслуговуючої компанії.
Читайте також про те, що в Україні обсяги іпотеки зростають і зараз досягли 50 млрд гривень. Втім розвиток цьоо ринку дуже залежить від державної підтримки, оскільки 93% нових кредитів припадає на "єОселю".
Раніше ми писали про те, що українцям необхідно видавати близько 100 тисяч іпотечних кредитів на рік, щоб допомога із житлом була відчутною.