Серед наявних схем тіньової економічної діяльності в Україні антилідерами є виплати зарплат в конвертах, сірий імпорт та контрабанда, використання роботодавцями ФОПів замість найманих працівників.
Про це свідчать дані дослідження, представленого в ході економічного форуму "Діалог громадянського суспільства, бізнесу і влади: інклюзивні інституції та економічні свободи", який пройшов у Києві 18 жовтня. РБК-Україна виступило інформаційним патрнером Форуму.
Дослідження найбільших схем тіньової економіки та їхнього впливу на державний бюджет України було проведено низкою аналітичних центрів – CASE-Україна, Економічна експертна платформа та ICET.
Серед діючих в українській економіці тіньових схем лідером за обсягами негативного впливу на доходи державного бюджету є виплата зарплат "у конвертах". Через ці схеми бюджет недоотримує 115-230 млрд грн на рік.
Значних збитків бюджету завдає так званий "сірий" імпорт та контрабанда – близько 120-167 млрд грн.
Потенційні втрати бюджету від використання так званих конвертаційних та/або транзитних центрів, податкових ям, міскодингу та дропів – сягають 30-60 млрд грн на рік.
Схеми з використанням роботодавцями ФОП 3-ї групи замість повноцінної оплати праці найманих працівників призводять до збитків державного бюджету близько 4-10 млрд грн на рік.
А через заниження оборотів ФОП держава втрачає у вигляді податків 7,5-12 млрд грн на рік.
Згідно з даними дослідження, за рік, що минув з часу попереднього аналогічного дослідження, суттєво зменшились втрати бюджету від схем з продажем контрафакту та нелегальної торгівлі – з минулорічних обсягів у 46-51 млрд грн на рік до поточних 35-40 млрд грн на рік.
Обсяги незаконного виведення прибутків за кордон наразі знаходяться на історично низькому рівні - потенційні втрати бюджету складають 9-11 млрд грн на рік.
Спостерігається зменшення бюджетних втрат від формування схемного податкового кредиту (так звані "скрутки") – з 16-20 млрд грн рік тому до 15-18 млрд грн.
"Структурні зміни, зміни до законодавства, війна, економічна криза призвели до зростання обсягів зловживань певними схемами, зокрема виплатою зарплат "у конвертах", порушенням митних правил, контрабандою та корупцією на кордоні. Водночас маємо зменшення зловживань з використанням інших схем – в першу чергу офшорними схемами та BEPS, "скрутками" ПДВ, схемами в агросекторі", – резюмував для РБК-Україна координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман.
За висновками авторів дослідження, загальною рекомендацією щодо подальших реформ в Україні є продовження та завершення судової реформи, перезавантаження БЕБ, інституційна реформа Митної служби та Податкової.
Нагадаємо, суттєві понадпланові податкові надходження в державний бюджет протягом 2024 року стали можливими завдяки детінізації економіки. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю РБК-Україна.
За словами народного депутата, детінізація – це завжди непевне джерело доходів бюджета. Тому детінізація ніколи не може використовуватись як гарантоване джерело наповнення бюджету, відображене конкретною цифрою саме як "доходи від детінізації".
Разом з тим, близько 100 млрд грн, які Міністерство фінансів врахувало в змінах до бюджету 2024 року, є насамперед сумою перевиконання надходжень Податковою і Митницею з початку року за рахунок детінізації, стверджує Гетманцев.