ua en ru

Арсенал терору. Чому Росія активізувала обстріли і скільки в неї залишилось ракет

Арсенал терору. Чому Росія активізувала обстріли і скільки в неї залишилось ракет Рятувальник ДСНС (Фото: Getty Images)

За травень Росія випустила по Україні майже дві сотні ракет. В останні тижні найбільше дістається столиці. Як агресор змінив "схему" обстрілів, які цілі переслідує та скільки в нього залишається ракет – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Росія з 28 квітня розпочала нову повітряну кампанію, наносячи масовані удари по столиці та тиловим областям України. Мало не щодоби агресор випускає або рій іранських "шахедів", або крилаті та балістичні ракети, або те і інше одночасно. Після осінньо-зимових атак росіяни змінили тактику обстрілів та їхні цілі.

Попри те, що тоді ворог відстрілював по 50-100 ракет, після чого, здавалося б, арсенал Москви сильно "схуд", за два місяці паузи їм вдалося поповнити запаси. Травень став другим за кількістю випущених ворогом ракет, якщо брати статистику з осені минулого року. Більше було лише в грудні. Темп та інтенсивність, які взяла Росія, змушують засумніватись у тому, що в неї справді все так погано з залишками та виробництвом ракет.

Повітряні кампанії Росії

Найбільше ракет Росія розтратила у перші місяці війни. Тоді ворог обстрілював військові та цивільні об'єкти, залізничні вузли та паливну інфраструктуру. Навряд чи Москві вдалося досягти бажаного ефекту. Натомість уже тоді запаси ракет у росіян сильно "поріділи". Станом на кінець квітня в агресора залишалось орієнтовно 20-30% балістичних "Іскандер-М" від довоєнних показників – саме ці ракети спершу застосовувалися ворогом найчастіше, а також 70% від запасів "Калібрів".

Другу ракетну кампанію Москва розпочала з жовтня, зробивши ставку на знищення нашої енергетичної інфраструктури. З липня просування ворога на фронті загальмувалося. А у вересні в лічені дні агресор почав стрімко втрачати вже захоплені території, за які боровся кілька місяців.

Кремль тоді спробував врятувати своє становище двома шляхами. Перший – провести мобілізацію, наситивши фронт, нехай навіть ненавченими, людьми, щоби втримати те, що є. А тим часом – змусити українців прийняти умови Москви, поступово створюючи для нас нестерпні умови без світла, води та тепла.

Схематично російські обстріли в осінньо-зимовий період виглядали так: спершу раз на тиждень, а згодом раз – на два противник назбирував 50-100 ракет, які спрямовував на енергооб'єкти. Атаки відбувалися здебільшого у будні і саме в розпал дня, коли йшло пікове навантаження на енергосистему, задля того, щоб завдати якнайбільше шкоди.

Основу залпу складали "Калібри" та Х-101 / Х-555. Коли російські запаси почали виснажуватися, їх розбавляли старими радянськими Х-22. Вони геть неточні і мають обмежену дальність – в 600 кілометрів. Паралельно з осені в арсеналі ворога з'явилися іранські ударні дрони "шахеди", які найчастіше запускали по електропідстанціях і, як правило, в темну пору доби, щоб ускладнити їхню фіксацію та збиття.

Арсенал терору. Чому Росія активізувала обстріли і скільки в неї залишилось ракетНаслідки атаки "шахедів" у жовтні минулого року в Києві (фото: GettyImages)

До кінця листопада росіяни більш-менш успішно рухалися до своєї мети – світло в українських домівках бувало все рідше, країні пророкували блекаут. Однак після того, як наші енергетики розгадали технічний задум Москви і розробили кроки, як йому запобігти, плани Кремля були поховані. Безперечно, що українська енергосистема зазнала дуже значних пошкоджень. Проте показово, що після п'яти місяців системних обстрілів та восьми сотень витрачених ракет на кінець лютого майже усі українці цілодобово мали у своїх оселях світло.

Відліком нинішньої повітряної кампанії можна вважати 27-28 квітня. Відтоді росіяни відновили ракетні удари, комбінуючи їх з "нальотами" дронів. На відміну від осінньо-зимової кампанії, тепер за одну атаку росіяни, як правило, випускають менше 50 ракет – від кількох до кількох десятків. Щоправда, роблять це частіше – або щодоби, або раз на кілька діб, і зазвичай саме вночі.

Загалом з 28 квітня по 4 червня агресор атакував Україну приблизно 256 ракетами (без урахування зенітних ракет до комплексів С-300) і 444 "шахедами". З них за травень було випущено 198 і 416 одиниць відповідно. Характерно, що противник вже вдруге розпочинає масовані ракетні атаки, коли йому нічого показати безпосередньо на полі бою. Так було восени і так, схоже, сталося тепер – після провалу "великого" російського наступу.

Нова тактика та цілі

Цими ударами Росія ставить перед собою відразу кілька завдань. Зараз агресор хоче зірвати майбутню наступальну операцію України, намагаючись знищити наше скупчення техніки, військ та боєприпасів. Тобто значна частка ударів справді націлені саме на військові об'єкти, в тому числі і на західні системи ППО.

Найчастіше росіяни зараз запускають ракети Х-101, у меншій кількості – "Калібри". З огляду на те, що від зими наша система ППО посилилась засобами, здатними боротися з крилатими ракетами, Кремль почав активніше застосовувати балістичну зброю. Ймовірно сподіваючись, що вона гарантовано вразить ціль. Тільки за травень росіяни запустили 7 "Кинжалів", які називають аеробалістичними, та приблизно 20 його прототипів – ракет "Іскандер-М". У Москві, схоже, не мають спокою відтоді, як дізнались, що на озброєнні нашої армії з'явився комплекс ППО Patriot, який може збивати балістику. І принаймні двічі росіяни безуспішно намагалась його "вполювати" та знищити.

Друга мета – б'ючи по Києву та по відносно тилових регіонах, Москва намагається змусити нас відтягувати ППО від фронту – щоб там вільніше себе почувала їхня авіація.

Третє завдання – більше морально-психологічне, і воно, вочевидь, насамперед зараз стосується мешканців столиці. Мета постійних нічних обстрілів полягає не лише в тому, щоб ускладнити їхнє відбиття, а й щоби подавити спротив людей.

Кремль розраховує, що після енної недоспаної ночі з вибухами українці стануть більш поступливими до переговорів. Проте після 15 місяців війни і осінньо-зимової кампанії ворог так і не усвідомив, що в такий спосіб він лише отримує зворотний ефект.

З цієї схеми вибивається атака, яку росіяни організували вдень 29 травня. З півночі – ймовірно, з Брянської області РФ – агресор обстріляв Київ балістичними та крилатими ракетами "Іскандер". Як згодом писали в пропагандистських пабліках, цілями цих атак були так звані "центри прийняття рішень", тому для атаки був обраний саме робочий час дня. А малий підлітний час – менш ніж 10 хвилин – мав би скоротити можливості для реагування. Минулого тижня агресор повторив обстріл столиці "Іскандерами" з цього ж напрямку.

Арсенал терору. Чому Росія активізувала обстріли і скільки в неї залишилось ракетУламки ракет впали в одному з районів Києва після атаки "Іскандерами" 29 травня (фото: GettyImages)

Власних запасів та темпів російського виробництва ракет точно недостатньо, щоби підтримувати травневу інтенсивність обстрілів досить довго. Однак, на жаль, їх вдосталь, щоби продовжувати такі атаки ще деякий час.

Згідно з даними, які надали інформовані джерела РБК-Україна у військових колах, станом на 3 червня у росіян залишалось у запасах:
– 150 ракет "Калібр";
– приблизно 90 одиниць Х-101 / Х-555;
– приблизно 140 балістичних "Іскандер-М";
– 45 крилатих ракет "Іскандер-К";
– близько 80 одиниць "Кинджал";
– орієнтовно 180 ракет Х-22.

За останніми підрахунками, які наводили в ГУР, зараз росіяни в змозі виготовляти близько 25 "Калібрів" на місяць, Х-101 – 35 одиниць, "Кинжалів" – дві одиниці в місяць, балістичних ракет 9М723 до "Іскандер-М" – п'ять одиниць. Тобто зараз Москва вистрілює явно більше ракет, ніж виробляє.

Що стосується запасів "шахедів", то станом на 4 червня агресор уже випустив 1377 іранських ударних БПЛА з 1750, передбачених контрактом.

Досвід травня показує, що Росія вдається до нових прийомів та комбінує різні засоби, щоби прорвати захист української ППО. І час від часу їм це вдається. До того ж навіть за успішного збиття всіх ракет, їхні уламки, що падають з неба, теж становлять загрозу. Варто готуватись до того, що такі ж систематичні обстріли можуть продовжуватися ще щонайменше до активізації нашого наступу.