У мережі активно обговорюють новий ролик рекрутингової кампанії 12-ї бригади спецпризначення "Азов", який за лічені дні став вірусним та викликав емоційну реакцію у соцмережах.
Детальніше дізнайтесь у матеріалі на РБК-Україна.
Головну роль у відео виконала Людмила Кузьменко - мати бійця "Азову", оборонця Маріуполя та колишнього полоненого Олександра "Пако" Кузьменка.
Сюжет починається з побутової сцени: жінка скаржиться, що її чоловіка звільнили з роботи, тому він і син втратили бронювання.
Тепер, за її словами, всі обов’язки лягли на неї, адже чоловіки "сидять вдома".
На це вона звертається до Людмили з запитанням: "А твій син де - працює чи вдома?".
"А мій - в Азові", - гордо відповідає Кузьменко, залишаючи за кадром відчутну силу, гідність і біль.
На офіційній сторінці "Азову" пояснили ідею відео.
"Ми з власного досвіду знаємо, що рішення сина захищати Батьківщину - непростий етап в житті українських матерів. Хвилювання за найріднішу людину, страх втратити власну дитину переплітаються з гордістю за його свідомий вибір та мужність. За те, що вони виховали своїх дітей люблячими країну і рідних та готовими захищати їх", - йдеться в описі до ролика.
"Матері азовців знають - їхні діти в центрі доленосних для України подій. В підрозділі, в якому боєць є головною цінністю. Поруч зі справжніми друзями, котрі стоять один за одного. Син - невід'ємна частина сили, що тримає країну. Матір - сильна жінка, яка знає де її дитина і пишається нею", - пишуть на сторінці "Азову".
У мережі не вщухають дискусії навколо резонансного ролика "Азову". Одні глядачі захоплено підтримують кампанію, інші - емоційно й болісно відгукуються на використаний посил.
Особливо суперечки точаться навколо ключової фрази "А мій - в Азові", яка для багатьох стала тригером - хтось побачив у ній джерело гордості, а хтось - болю, ревнощів чи навіть знецінення інших військових.
Дехто розмірковує про силу меседжу з професійної точки зору, піднімаючи питання мотивації й прихованої ієрархії.
12-та бригада спеціального призначення "Азов" (військова частина 3057) входить до складу 1-го корпусу Національної гвардії України і є однією з ударних формувань "Гвардії наступу", ініційованої Міністерством внутрішніх справ.
Свій шлях підрозділ розпочав навесні 2014 року з утворення добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Азов", заснованого Андрієм Білецьким після початку російсько-української війни.
Підрозділ діяв у Приазов’ї, у червні того ж року взяв участь у звільненні Маріуполя, а в серпні долучився до бойових дій під Іловайськом.
Згодом повернувся до Маріуполя та брав участь у боях поблизу Новоазовська.
Восени 2014 року батальйон було реорганізовано в полк, який увійшов до складу Нацгвардії як Окремий загін спеціального призначення "Азов".
У лютому 2015 року підрозділ здійснив наступ на Широкине, де вів тривалі бої. У 2019 році бійці "Азову" брали участь у боях на Світлодарській дузі.
Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році "Азов" став одним з ключових елементів оборони Маріуполя, тримаючи оборону на території заводу "Азовсталь".
У лютому 2023 року підрозділ було перетворено на 12-ту бригаду спеціального призначення "Азов".
Вас може зацікавити:
При написанні матеріалу використовувалися наступні джерела: Facebook і YouTube-сторінки "Азову", соцмережа X.