Українські онлайн-казино отримали 55,6 млрд гривень доходу лише за 2024 рік. Водночас нелегальні оператори використовують сотні банківських рахунків, а серед власників гральних компаній на Кюрасао найбільше українців.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на розслідування YouTube-проєкту "3на4", автори якого дослідили роботу грального бізнесу, діяльність державних регуляторів і можливі зв'язки казино з правоохоронними органами.
Після заборони грального бізнесу у 2009 році цей ринок на 11 років пішов у тінь. У 2020 році азартні ігри знову легалізували, а для контролю за галуззю створили Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Згодом її ліквідували на тлі корупційних скандалів, а замість неї з'явився новий регулятор - агентство PlayCity.
За даними фінансової звітності, які наводить автор розслідування, доходи онлайн-казино становили 55,5 млрд гривень у 2023 році та 55,6 млрд гривень у 2024-му.
Окрему увагу журналісти приділили нелегальним операторам. Для проведення платежів такі мережі використовують підставних осіб - так званих дропів, криптовалюти та численні банківські рахунки. Рекламу нелегальних майданчиків поширюють, зокрема, через Telegram.
Читайте також: Нелегальний гральний ринок в Україні зріс до 56,7%: дослідження KANTAR
Масштаби окремих мереж ілюструють результати правоохоронних операцій, які згадуються в розслідуванні.
"Один оператор цієї мережі з одного телефона керував 450 банківськими рахунками. Під час обшуків вилучили близько 5 000 сім-карт, 450 рахунків, один телефон", - розповідає автор.
Водночас, за оцінкою журналіста, передбачені законом штрафи за організацію нелегального грального бізнесу можуть бути неспівмірними з доходами таких операторів.
"Максимальний штраф за нелегальне казино - 850 тис. грн. Київська мережа братів колишніх міліцейських заробляла близько 500 тис. грн на добу. Тобто найбільший можливий штраф - це менше ніж дві доби їхньої виручки", - зазначає розслідувач.
Ще один напрям розслідування - міжнародні структури, через які працюють оператори онлайн-казино.
Аналіз витоку даних з острова Кюрасао, за словами автора, виявив значну присутність українців серед власників гральних компаній.
"Острів, де серед власників казино громадяни однієї країни (України, - ред.) посідають перше місце у світі. 124 компанії", - говорить журналіст.
За його твердженням, частина операторів продовжує працювати через міжнародні структури та використовувати домени, попри обмеження в Україні.
У розслідуванні також згадуються кримінальні провадження щодо колишнього керівництва КРАІЛ.
"Сьогодні колишній голова КРАІЛ обвинувачується у сприянні діяльності онлайн-казино, пов'язаної з державою-агресором. Інший член тієї самої комісії обвинувачується у справі про 90 тис. доларів за сприяння з дозволами і ліцензіями", - нагадують автори.
Як зазначається в матеріалі, за даними НАБУ, у справі щодо 90 тис. доларів ішлося про неправомірну вигоду за сприяння в отриманні дозволів і ліцензій на гральну діяльність. Обвинувальний акт щодо фігуранта скерували до суду.
Читайте також: ДБР підтвердило затримання керівника КРАІЛ та розкрило подробиці справи
Журналісти також звертають увагу на можливі зв'язки нелегальних гральних мереж із представниками правоохоронних органів, які за версією того ж обвинувачення систематично отримували гроші за те, що не помічали, як казино працює.
Окремий блок розслідування стосується державної політики у сфері азартних ігор та розподілу відповідальності між урядовцями.
Автор звертає увагу на постанову Кабінету міністрів №924 від 19 серпня 2022 року. Нею до переліку питань, за які відповідав один із віцепрем'єр-міністрів, додали організацію та проведення азартних ігор і випуск та проведення лотерей.
"І в тому самому переліку ця посада названа разом із прізвищем. Віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров", - зазначив автор.
У 2025 році, за словами розслідувача, через низку урядових рішень сферу азартних ігор передали до Міністерства цифрової трансформації, а новий регулятор PlayCity почав працювати в системі управління, пов'язаній із цим відомством.
Читайте також: Реформа ринку азартних ігор та лотерей в Україні: результати Мінцифри та PlayCity за рік
Водночас у червні 2025 року Мінцифри публічно заявило, що міністр Михайло Федоров не відповідав за цю сферу, а постанова №924 визначала лише порядок погодження позиції.
Розслідувач не погоджується з таким трактуванням документа і вважає, що його формулювання свідчать про ширший обсяг відповідальності.
"Текст постанови, звісно, я знайшов. І він каже зовсім інше. Організацію азартних ігор внесено в перелік питань конкретного віцепрем'єра, названого на прізвище. Заява міністерства не відповідає тексту документа", - зазначає автор.
Ще одне питання, яке порушують журналісти, – призначення керівника нового регулятора. Уряд призначив головою PlayCity Геннадія Новікова без конкурсного відбору. До цього він був членом КРАІЛ, яку згодом ліквідували через проблеми в роботі.
Значну частину розслідування присвячено механізмам формування ігрової залежності. Автор пояснює, як швидкі ігрові цикли, психологічні прийоми та маніпуляції відчуттям виграшу впливають на поведінку людини.
Особливу увагу журналісти приділяють військовим, які через постійний стрес і психологічне навантаження можуть бути вразливішими до розвитку залежності. Наслідком стають втрата грошового забезпечення, борги та погіршення фінансового становища.
Читайте також: Військовим обмежать доступ до азартних ігор: як це працюватиме
"Коли ти натискаєш цю кнопку, рішення вже приймаєш не ти", - пояснює автор.
Він також наголошує, що сама математична модель азартних ігор передбачає перевагу казино над гравцем.
"Казино завжди виграє - це не прислів'я і не смішнявка. Це буквально математично визначено", - зазначає розслідувач.
На думку автора, проблема полягає не лише в поведінці окремих гравців, а й у системі, яка дозволяє гральному бізнесу заробляти на залежності людей.
"По той бік кнопки завжди хтось є, хтось написав математику, хтось дозволив, хтось отримає відсоток. І ніхто з них не сидить о 3-й ночі в бліндажі", - підсумовує він.
За даними реєстру осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор, протягом 2024 року в Україні зареєстрували понад 11,5 тисячі людей із лудоманією. Це приблизно втричі більше, ніж у 2023 році, коли таких осіб було 3,7 тисячі.
Станом на початок березня 2025 року в реєстрі перебували 12 807 українців, а наприкінці квітня їхня кількість зросла до 14 979.
Переважна більшість - 99% - потрапила до реєстру за власною заявою про самообмеження. Ще близько 1% внесли за рішенням КРАІЛ на підставі звернень родичів. Випадки внесення до реєстру за рішенням суду в наведеній статистиці відсутні.
Читайте також: Лудоманія як питання державної безпеки: що змінить Стратегія до 2035 року
Водночас ці дані не відображають реальної кількості людей з ігровою залежністю в Україні. Зокрема, вони не охоплюють усіх, хто грає в онлайн-казино, але не звертався по самообмеження.
Зазначимо, наразі в Україні передбачена можливість обмежити собі доступ до азартних ігор на строк від шести місяців до трьох років. Після завершення цього періоду обмеження припиняє діяти.
Раніше психолог у коментарі РБК-Україна розповів, чому лудоманія стає прокляттям для багатьох людей, як зрозуміти, що ваша близька людина залежна і чи можна вилікувати від цього.