Ізраїльський досвід в Україні: чому забудовники не роблять кімнати-укриття масовими
Чому українські забудовники масово не закладають безпекові кімнати (фото: Getty Images)
Українські девелопери почали тестувати ізраїльський досвід персональних кімнат безпеки всередині квартир. Проте масовим трендом "мамади" в багатоповерхівках так і не стали.
Чому квартирні капсули подвоюють капітальні витрати та від чого вони насправді не захищають - читайте у статті РБК-Україна.
Головне:
- Ціна укріпленої кімнати: Інтеграція захисної капсули може збільшити собівартість житла лише на 3-4%, проте суттєво обмежує можливості перепланування оселі.
- Юридична колізія: Норми ДБН не передбачають поняття "мамад", тому наявність кімнати у квартирі не звільняє девелопера від обов'язку будувати підземне укриття для всіх мешканців.
- Подвійний бюджет: Через вимоги законодавства облаштування квартирних сховищ паралельно з підземним паркінгом-укриттям фактично подвоює капітальні витрати забудовника.
- Конструктив: Капсула захищає лише від скла й уламків фасаду, але не від прямого удару ракети, а її вага перевантажує несучий каркас будівлі.
Пілотні кімнати-укриття
Перші укріплені кімнати почали з'являтися в Україні ще у 2023-2024 роках як точкові рішення у приватних будинках на заході країни та в Київській області.
Проте нещодавно СЕО будівельної компанії Perfect Group Олексій Коваль в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" зазначив, що девелопер розробляє кімнати безпеки вже для пілотного проєкту багатоквартирного клубного будинку.
Фактично це адаптація ізраїльського стандарту MAMAD - укріплених кімнат-укриттів, обладнаних броньованими віконницями, вибухостійкими дверима та фільтрацією від хімічних і біологічних загроз, будівництво яких в Ізраїлі закріплене законом.
Як уточнив Олексій Коваль у коментарі РБК-Україна, у вітчизняному проєкті йдеться про внутрішнє приміщення площею 3-4 кв. м із посиленими залізобетонними конструкціями та вентиляцією.
За оцінками компанії, інтеграція такого рішення здорожчує житло орієнтовно на 3-4%, проте суттєво обмежує можливості подальшого перепланування.
Правовий глухий кут
Головною проблемою українських "мамадів" стає невідповідність державним будівельним нормам (ДБН). Як зауважує комерційна директорка девелоперської компанії "Інтергал-Буд" Олена Рижова, сьогодні згідно з нормами ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту" у нових будинках обов'язково мають бути сховища або споруди подвійного призначення.
Однак, як зауважують у ПБГ "Ковальська" у коментарі РБК-Україна, чинні норми не містять поняття "мамади" чи "укриття у квартирах". Хоча інженерно інтегрувати посилену кімнату з резервною вентиляцією можливо, такі рішення не будуть відповідати офіційним вимогам ДБН до захисних споруд.
Через це облаштування кімнат-укриттів у квартирах не звільняє забудовника від вимоги зводити підземне сховище, а лише подвоює капітальні витрати на проєкт.
Межі захисту
Як пояснює СЕО та співзасновник архітектурної компанії Archimatika Дмитро Васильєв, "мамади" справді мають сенс, адже суттєво скорочують час на перехід у захищений простір.
До того ж таке приміщення здатне захистити від непрямих наслідків удару: уламків скла, віконних рам, елементів фасаду та оздоблення, які руйнуються під дією вибухової хвилі.
Водночас таке рішення створює серйозні інженерні виклики. Як зауважує Васильєв, монолітний залізобетонний блок перевантажує конструктив усієї будівлі та відчутно здорожчує будівництво, тому інтегрувати його доцільно лише у окремих проєктах вищого цінового сегмента.
Читайте також про те, що кияни закликали владу облаштувати комунальні підземні паркінги подвійного призначення біля станцій метро на Лівому березі. Такі об'єкти можна буде використовувати також як укриття. Відповідна петиція перебуває на етапі збору голосів.
Раніше ми писали про те, що в Україні оновили державні будівельні норми (ДБН) для закладів дошкільної освіти. Вони почнуть діяти вже з 1 жовтня цього року.
