Інтервальне голодування стало одним із найпопулярніших трендів здорового способу життя. У соцмережах його часто називають майже універсальним способом схуднення та омолодження організму. Однак наукові дані показують дещо іншу картину.
Український генетик Олександр Коляда в інтерв’ю РБК-Україна пояснив, що насправді стоїть за цією практикою та чому її не варто вважати "чарівною дієтою".
За словами експерта, існує велика кількість досліджень, які порівнюють інтервальне голодування з іншими методами контролю ваги - передусім зі звичайним зниженням калорійності раціону.
Результати таких досліджень показують, що суттєвої різниці між цими підходами немає. Іншими словами, для організму не так важливо, чи людина просто їсть менше протягом дня, чи обмежує прийоми їжі певними часовими інтервалами.
У підсумку головний ефект однаковий - людина споживає менше калорій.
Олександр Коляда пояснює, що інтервальне голодування варто розглядати не як особливу біологічну технологію, а як один із способів контролю калорійності харчування.
Наприклад, людина може знизити енергетичну цінність раціону приблизно на 10–20%. Це означає, що організм отримує менше калорій, ніж зазвичай, і починає використовувати власні ресурси.
Саме це і є ключовим механізмом, який допомагає контролювати вагу та покращувати деякі показники здоров’я.
Попри те, що інтервальне голодування часто подають як нову модну методику, сама ідея обмеження калорійності добре відома науці вже багато десятиліть.
Дослідження на різних організмах показують, що помірне зменшення калорійності харчування може позитивно впливати на метаболізм і пов’язане з довшою тривалістю життя.
Саме тому, за словами генетика, інтервальне голодування може бути корисним для деяких людей, але не тому, що воно має особливі "секретні" властивості, а тому, що допомагає природним способом їсти менше.
Водночас експерти наголошують: найважливішим залишається збалансований раціон, достатня фізична активність та стабільний режим харчування, який людина може підтримувати тривалий час.
Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. РБК-Україна не несе відповідальності за діагнози, поставлені на основі матеріалів сайту. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.