Тривожність під час роботи: як подолати стрес і повернути продуктивність

Як тривожність впливає на роботу

Що таке тривожність знає кожна людина, яка стикалася з дедлайнами, токсичними колегами чи страхом помилки. Найчастіше напруга виникає не через одну конкретну причину, а через їхню комбінацію. Наприклад, це може бути формула: перевантаження/тиск керівництва/слабка комунікація з колегами”.

За словами експерта, подібні фактори миттєво позначаються на загальних результатах усіх бізнес та робочих процесах..

"Згідно з дослідженнями, коли ці фактори поєднуються, рівень тривожності працівників зростає, а їх продуктивність падає до 40%", - зазначає він.

Окрім внутрішніх процесів в офісі, серйозний відбиток на психологічний стан людей накладає й навколишнє середовище.

"На атмосферу в офісі впливають і зовнішні фактори: війна, економічна нестабільність та соціальні кризи. Усе це підсилює внутрішню напругу в колективі. Ці моменти обов’язково потрібно враховувати керівникам, які хочуть мати ефективну команду",- підкреслює Костянтин Круглов.

Висока ціна тривожності для бізнесу

За даними Міжнародної організації праці, щороку через депресію та тривожність у світі втрачається 12 мільярдів робочих днів, що коштує глобальній економіці близько 1 трильйона американських доларів. Це проявляється у вимушених пропусках роботи працівниками та зниженні ефективності їхньої праці через виснаження.

Як розпізнати тривожність?

Приладу, який би щодня вимірював рівень тривожності у команді, не існує. Зрозуміти, що працівники працюють у стані стресу, можна лише за характерними ознаками, на які варто звертати увагу керівнику:

Поведінка. Люди перестають бути ініціативними, надмірно перепитують і перестраховуються, коли йдеться про робочі завдання, скаржаться на здоров’я та часто беруть лікарняні.

Динаміка. Працівники не хочуть брати участь у дискусіях і обговореннях, уникають спільних заходів та нарад. Натомість посилюється неформальне спілкування. Ще одна яскрава ознака: формування в колективі окремих груп.

Результати роботи. Якість командної роботи погіршується, зростає кількість помилок та зірваних дедлайнів. Навіть досвідчені фахівці в стані тривоги припускаються помилок, які в нормальних умовах були б неможливі.

Як подолати напругу

Тривожність у команді рідко можна усунути однією дією керівника. Як правило, це тривала робота з загальною атмосферою. Знизити емоційну напругу допоможуть наступні кроки:

Прозора комунікація. Регулярні командні зустрічі з чесними відповідями на складні питання, а також своєчасне інформування працівників про можливі зміни суттєво знижують рівень невизначеності та страху.

Створення комфортного психологічного середовища. Психологічна безпека кожного працівника - базова умова ефективної командної роботи. Люди не повинні боятися висловлювати свої думки та визнавати помилки.

Чіткі завдання та очікування. Коли працівник має чітке завдання - він не боїться діяти, бо знає чого від нього очікують. Невизначеність та страх помилки зменшуються, а разом з ними й тривога.

Підтримка ментального здоров'я. Компанії, які мають програми психологічної підтримки для працівників та проводять тренінги з якщо управління стресом - інвестують в більш стійких та лояльних співробітників.

Корпоративна культура. У більшості випадків психологічний клімат компанії залежить від поведінки керівництва. Чи адекватно воно реагує на помилки? Як проводяться наради та вирішуються конфлікти? Кожна дія керівництва або зменшує рівень напруги в команді, або збільшує її.

Експерт з психології підприємництва, бізнесмен і науковець Костянтин Круглов (фото надано автором)

День психічного здоров’я

Дуже часто тривожність на робочому місці призводить до емоційного вигорання працівника. Це відбувається тому, що організм людини працює в режимі хронічного стресу і ресурси поступово виснажуються.

Спочатку це проявляється у вигляді втоми та складнощів із концентрацією. Людина постійно перебуває в очікуванні проблем або помилок, не може відключитися від справ навіть після завершення робочого дня.

Потім зникає мотивація та з’являється байдужість до результатів. У довгостроковій перспективі тривожність і вигорання підсилюють одне одного, утворюючи замкнене коло, яке важко розірвати без повноцінного фізичного відновлення.

Для боротьби з цим станом прогресивні роботодавці впроваджують світові практики тривалого відпочинку.

"Багато міжнародних компаній практикують Mental health leave - відпустку для психічного здоров’я. Працівнику достатньо озвучити роботодавцю бажання відпочити, причому, без пояснення деталей, і його від’єднують від виконання завдань. Така відпустка може тривати від кількох тижнів до року, якщо спеціаліст дуже цінний", - розповідає Костянтин Круглов. -

Також експерт описує процес повернення фахівця до ладу та альтернативні варіанти локального рівня.

"Після повернення до роботи, людина кілька тижнів отримує зменшене навантаження, щоб адаптуватися. В деяких українських компаніях є так звані "дні психічного здоров’я". Як правило, це один день на місяць, який працівник може обрати, щоб відпочити”, - додає він.

Подолати хаос у голові: покроковий самозахист

Перше, що потрібно зробити кожному, хто хоче побороти тривожність - визначити тригери, які її запускають. Коли причина відома, з нею можна працювати. Костянтин Круглов радить почати з точкової фіксації подразників.

"Спробуйте помітити, в які моменти з’являється напруга. Можливо, це робочі дзвінки, критика колег, дедлайни, невизначені завдання? Після того як тригер зафіксовано, не уникайте його, а змініть свій спосіб реакції на подразник. Наприклад, не сприймайте критику негативно, а шукайте в ній раціональне зерно, яке допоможе виконати завдання краще, - радить експерт.

Наступним кроком є структурування навантаження та фокусування виключно на зоні своєї відповідальності.

"Другий крок - подолайте хаос у голові. Якщо тривогу викликає дедлайн, не концентруйтеся на всьому обсязі роботи одразу. Розбийте великі завдання на маленькі етапи. Почніть з найпростішого кроку. Тут головне - зрушити процес з місця", - ділиться методикою науковець.

Завершальним етапом саморегуляції є чітке розділення факторів впливу.

"Завжди визначайте, на що ви можете вплинути та спрямуйте свої зусилля туди. Про неконтрольовані фактори не думайте, адже ви не можете ними керувати. А значить і витрачати на них свої емоції не варто", - резюмує експерт.

Швидкі способи знизити напругу в моменті:

• Дихальні вправи. Коротка ранкова медитація перед роботою заспокоює нервову систему. Вдих на 4 рахунки, затримка дихання на 2 секунди та видихаємо на 4 рахунки. Повторити 10-15 разів.
• Фізична активність. Заняття у спортзалі або прогулянка - чудові способи знизити стрес. Як відомо, рух допомагає знизити рівень кортизолу (гормону стресу), який активно виробляється під час емоційного напруження.

Двосічний меч: як перетворити тривогу на ресурс

Психологічний феномен тривожності полягає в тому, що її не завжди потрібно повністю викорінювати, якщо навчитися правильно взаємодіяти з цим станом.

"Що цікаво, тривожність може діяти як двосічний меч. Високий рівень - блокує продуктивність, а помірний - активує увагу та підвищує зосередженість. Тривожність можна використовувати як сигнал про щось, що потребує додаткового фокуса. Вона може змусити перевірити деталі, краще підготуватися до презентації", - каже Костянтин Круглов.

Важливе завдання - вчасно перенаправити накопичену внутрішню енергію в конструктивне русло.

"Головне - не дозволяти тривожності переходити межу, коли вона починає керувати нашою поведінкою. У цьому випадку її варто спрямовувати не в переживання, а в конкретні дії: складання плану, уточнення інформації або виконання першого простого кроку. Саме так помірна тривожність перетворюється з внутрішнього напруження на ресурс для ефективної роботи", - резюмує фахівець.