Стосунки з людиною з РДУГ: як налагодити спільний побут, приборкати хаос і зберегти кохання
Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) впливає не лише на навчання чи роботу, а й на стосунки. Партнери людей із РДУГ часто скаржаться на забудькуватість, труднощі з організацією побуту, імпульсивність або невиконані домовленості. Проте це не означає, що гармонійні стосунки неможливі.
Як побудувати нормальні стосунки, якщо в партнера РДУГ, і як не сваритися через забудькуватість чи розкидані шкарпетки, розповіла в ексклюзивному коментарі для РБК-Україна магістр психології та психотерапевт Наталія Гаріна.
Більше цікавого: Чому ми забуваємо, навіщо прийшли в кімнату та як мозок майстерно нас дурить
З якими труднощами стикаються пари
Жити з людиною, чий мозок працює на підвищених обертах, але часто втрачає фокус - це серйозний виклик для обох. Дуже часто побутові дрібниці перетворюються на привід для масштабної сімейної драми, де один партнер виснажується, а інший - почувається винним.
"Доросла людина із РДУГ може забувати про важливі справи, запізнюватися, відкладати побутові обов'язки або швидко втрачати інтерес до рутинних завдань. Через це в партнера може виникати відчуття, що він змушений брати на себе всю відповідальність за сім'ю. Водночас така поведінка не завжди свідчить про байдужість чи небажання допомагати. Часто вона пов'язана з особливостями роботи мозку, які ускладнюють планування, контроль уваги та саморегуляцію", - зазначає Наталія Гаріна.
Коли приходить розуміння, що партнер робить це не назло, градус напруги в домі значно знижується. Це не лінощі, а специфіка сприйняття інформації.
Чи можна побудувати міцні стосунки
Діагноз - це не вирок для кохання. Замість того, щоб намагатися "перевиховати" кохану людину чи постійно її контролювати, парам варто перебудувати сам підхід до ведення спільного побуту. Це вимагає терпіння, але результат того вартий.
"Так. Сам по собі РДУГ не прирікає пару на конфлікти чи розлучення. Найважливішими чинниками залишаються готовність обох партнерів розуміти особливості одне одного та шукати способи адаптації. Практика показує, що значно краще працюють чіткі домовленості, письмові списки справ, електронні нагадування, розподіл обов'язків відповідно до сильних сторін кожного та регулярне обговорення побутових питань", - пояснює психотерапевт.
Наприклад, якщо людині з РДУГ важко втримати в голові нудне прибирання, їй можна делегувати творчіші завдання або ж розбити велике хатнє діло на короткі 15-хвилинні інтервали.
Чи потрібна допомога спеціаліста?
Справжня проблема починається тоді, коли взаємні образи стають хронічними, а розмови перетворюються на суцільні звинувачення. У такий момент парі важливо вчасно зупинитися і залучити фахівців, щоб не зруйнувати почуття остаточно.
"Якщо конфлікти стають постійними, а один із партнерів відчуває виснаження або нерозуміння, варто звернутися до психолога чи психотерапевта. Якщо РДУГ не був діагностований раніше, доцільною також може бути консультація психіатра або невролога для проведення повноцінної оцінки", - каже експертка.
Вона додає, що РДУГ не визначає здатність людини любити, бути турботливою чи відповідальною. Однак він вимагає іншого підходу до організації побуту та комунікації.
Коли партнери розуміють природу цих особливостей і не сприймають їх як прояв неповаги чи лінощів, шанси побудувати стабільні та комфортні стосунки значно зростають.
Водночас фахівець застерігає від іншої крайнощі, яка стала дуже популярною в соцмережах - списувати будь-яку свою незібраність на модний розлад.
"Хочу зазначити, що останнім часом стало популярним ставити собі діагноз РДУГ, але право встановлювати діагнози має лише лікар-психіатр. Тому перед тим як приписати собі РДУГ, спробуйте взяти відповідальність за себе і дисциплінуйте себе - ведіть нотатки, календар, ставте нагадування і дбайте про те, щоб не було надмірних стимулів, які руйнують вашу уважність", - підсумовує Наталія Гаріна.