Стабільність - це міф: як вижити у світі, де неможливо нічого спрогнозувати наперед
Спроби розпланувати життя хоча б на кілька місяців вперед тепер часто завершуються тривогою та розчаруванням. Світ став надто мінливим, і багато людей помічають, що невідомість буквально паралізує їхню волю.
Чому нас лякає завтрашній день та як адаптуватися до життя в епоху постійних змін, розповіла для РБК-Україна магістр психології та психотерапевт Наталія Гаріна.
Більше цікавого: Ви не просто втомилися: тривожні сигнали, що ваша психіка вже на межі
Непереносимість невизначеності: чому мозок б'є на сполох
Коли ми не знаємо, чого чекати від майбутнього, наш мозок реагує на це так само як у древності на появу хижака в кущах. Відсутність інформації він автоматично заповнює найгіршими сценаріями.
"Від думки про майбутнє хочеться сховатися під ковдру і це знайоме багатьом. Особливо тоді, коли невизначеність не просто дратує, а викликає справжню тривогу. Психологи називають це непереносимістю невизначеності (фрустрація) станом, коли відсутність чітких відповідей мозок сприймає як загрозу", - пояснює це виснажливе почуття Наталія Гаріна.
Спроба контролю чи повне завмирання: як ми захищаємося
Коли ґрунт під ногами стає хитким, люди зазвичай обирають одну з двох крайніх стратегій поведінки. І обидві вони є абсолютно природними спробами врятуватися від стресу.
"У такі моменти з’являється відчуття, ніби ґрунт під ногами зникає. Людина починає або намагатися контролювати все навколо, або, навпаки, "завмирає" і відкладає рішення. Обидві реакції нормальні, адже це спосіб психіки захиститися від перевантаження", - каже психолог.
Як повернути собі відчуття опори: 3 практичні кроки
Щоб не дати тривозі повністю паралізувати ваше повсякденне життя, експертка радить діяти заземлено та поетапно.
Звузьте горизонт планування
Щоб впоратися з цим станом, важливо не намагатися вирішити все одразу. Навпаки варто звузити фокус до конкретного дня або навіть кількох годин. Просте питання "що я можу зробити сьогодні?" повертає відчуття опори.
Поверніться у власне тіло
Також допомагає повернення до тіла: дихальні вправи, прогулянка, базові побутові дії. Це сигнал нервовій системі, що зараз ви в безпеці.
Прийміть нові правила гри
Ще один крок - це визнати, що повної визначеності не існує, стабільність це міф. Річ не у тому, щоб її досягти, а в тому, щоб навчитися жити поруч із нею.
Коли самостійних зусиль стає замало?
Нормально відчувати втому від постійної напруги. Якщо ви відчуваєте, що тривожність починає диктувати вам умови та руйнувати якість життя - це привід звернутися по професійну допомогу.
"Якщо тривога стає надто сильною і заважає жити, варто звернутися за допомогою. Іноді саме підтримка ззовні допомагає знайти внутрішню стійкість", - радить Наталія Гаріна.