Епідемія хейту: чому українці стали частіше конфліктувати та як зупинити колективну агресію

Чому українці стали конфліктними

Останні роки в українському суспільстві спостерігається зростання конфліктності у публічному просторі, соціальних мережах, професійних спільнотах.

Суперечки, різка критика, знецінення та агресивні реакції стають фоном повсякденного спілкування.

Часто це явище пояснюють емоційністю або "національним характером", однак такий підхід поверхневий і не відображає глибинних причин.

"Людина за своєю природою прагне цілісності, внутрішньої опори та смислу. Коли зовнішні обставини тривалий час позбавляють відчуття стабільності, психіка переходить у режим виживання. У цьому стані енергія, яка за нормальних умов спрямована на розвиток, творчість і взаємодію, починає шукати вихід у простіших реактивних, імпульсивних, часто агресивних формах", - каже Круглов.

Колективний негатив це не стільки злість на конкретних людей, скільки симптом накопиченого внутрішнього напруження.

Соціум, як і окрема людина, має власну динаміку, бо якщо немає можливості прожити біль, втрату або страх, ці переживання витісняються і проявляються у формі зовнішніх конфліктів. Саме тому сварки в соцмережах часто не мають реальної мети вони виконують функцію емоційної розрядки.

"Особливу роль у цьому процесі відіграють публічні люди. Вони стають мішенню не через реальні провини, а, тому що символізують очікування, надії або розчарування великої кількості людей. Коли очікування не справджуються, виникає внутрішній конфлікт, який легше спрямувати назовні, ніж усвідомити в собі. Так народжується непропорційна критика за незначні помилки або неоднозначні рішення", - додає експерт.

Стрес знижує рівень толерантності до помилок

Дослідження соціальної психології підтверджують, що у стані колективного стресу рівень толерантності до помилок різко знижується, а потреба в "ідеальних фігурах" зростає.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, тривалий стрес знижує здатність до емпатії та підсилює агресивні реакції навіть у людей без схильності до конфліктності.

Інші дослідження, проведені Американською психологічною асоціацією, показують, що соціальні мережі значно підсилюють емоційне зараження: негативні емоції поширюються швидше й утримують увагу довше, ніж нейтральні або позитивні.

"З моєї точки зору, агресія виникає там, де людина втрачає контакт із власним внутрішнім світом, тим глибинним відчуттям "я є", яке дає спокій і впевненість. Коли цей контакт порушений, з’являється потреба постійно доводити свою правоту, контролювати інших, знецінювати чужі дії. Негатив у такому разі стає способом тимчасово відчути себе живим і значущим", - каже науковець.

Експерт з психології підприємництва, бізнесмен та науковець Костянтин Круглов (фото надано автором)

Дієві методи для зменшення рівня агресії

Повернути відповідальність за власний внутрішній стан

Вихід із колективного негативу починається не з контролю за іншими, а з уважності до себе. Людина часто щиро переконана, що реагує "по справі", хоча насправді її реакцію визначає накопичена втома, тривога або внутрішня злість.

Усвідомлення власного стану означає чесність із собою. Коли ми визнаємо, що наші емоції це частина нашої відповідальності, зникає потреба перекладати їх на інших у формі критики чи агресії.

Вміння зупинитись і внутрішньо запитати себе, що саме зараз відбувається зі мною, повертає людині суб’єктність, і реакція стає вибором.

Створювати паузу між емоцією і дією

Емоція сама по собі не є проблемою. Проблемою стає швидкість, із якою вона перетворюється на дію. У стані стресу ця відстань майже зникає, бо людина реагує миттєво, не встигаючи усвідомити наслідки.

"Коротка пауза, кілька вдихів, фізичний рух або просто відкладання відповіді повертає здатність мислити та зосередитися. Пауза це спосіб повернути контакт із собою і реальністю. Саме в цей проміжок з’являється можливість обрати форму реакції, яка не руйнує ні іншого, ні себе", - пояснює Круглов.

Чим частіше людина дозволяє собі цю паузу, тим менше в її житті імпульсивних конфліктів і емоційного вигорання.

Змінити звинувачення на цікавість

Звинувачення майже завжди є формою захисту. За ним стоїть внутрішня напруга, страх або потреба утвердитися.

Коли замість оцінки з’являється запитання, ситуація перестає бути полем бою й перетворюється на простір для розуміння. Це означає дозволити реальності бути складнішою, ніж чорно-біла схема "правий або неправий".

Запитання змінюють внутрішній стан самої людини. Вони знижують напругу, повертають ясність і зменшують потребу доводити свою правоту. Там, де з’являється цікавість, агресія втрачає сенс, бо зникає необхідність захищатися.

Повернути людяність у сприйняття інших

У періоди суспільної напруги люди схильні переставати бачити в інших живих людей. Публічні особи, колеги, навіть близькі починають сприйматись як ролі, функції або символи.

У такому сприйнятті для помилок не залишається місця. Будь-яка недосконалість викликає роздратування, бо руйнує очікуваний образ.

"Повернення людяності - це свідомий внутрішній вибір полягає в тому, щоб пам’ятати: кожна людина має свій контекст, свої обмеження і свою історію. Це не виправдовує дії, але знімає потребу знецінювати. Там, де з’являється емпатія, конфлікт втрачає руйнівну силу", - радить науковець.

Виводьте напругу екологічно

Негативні емоції неможливо просто "вимкнути". Якщо вони не знаходять виходу, вони накопичуються і прориваються у вигляді конфліктів, хейту або пасивної агресії. Тому важливо давати їм безпечний простір для виходу.

Рух, тілесна активність, проговорювання, письмо або тиша, всі ці способи повернути енергію собі, і не спрямовувати її проти інших.

"Коли людина регулярно піклується про свій внутрішній стан, потреба в зовнішній емоційній розрядці поступово зникає. Негатив перестає бути мовою спілкування, бо з’являються інші способи проживати складні стани. Саме так на рівні окремої людини починається зміна колективного тону, саме через внутрішню стабільність", - резюмує Костянтин Круглов.