Хронічний стрес може маскуватися під повсякденні дрібні проблеми - від змін у травленні і частих застуд до змін у концентрації уваги. Названо маловідомі ознаки, які свідчать про перевантаження нервової системи й потребують своєчасної реакції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Еating well.
Несвідома напруга та стиснута щелепа часто виникає під час сну, оскільки ваш організм переробляє стрес, напружуючи м’язи щелепи та стискаючи зуби.
Ця звичка, відома як бруксизм, може призвести не лише до болю в щелепі. З часом може виникнути головний біль та підвищена чутливість зубів.
Якщо ви прокидаєтеся з постійним дискомфортом або болем у щелепі, це може бути сигналом організму про те, що рівень стресу вищий, ніж ви усвідомлюєте.
Зв'язок між мозком і травною системою є потужним, і коли ви перебуваєте в стресі, то шлунок є одним з перших місць, де це проявляється. Зміни в травленні та випорожненнях можуть бути ознакою дистрессу, оскільки стрес може впливати на здоров'я кишечника.
Лімбічна система в мозку реагує на стрес та сигналізує шлунково-кишковому тракту, змінюючи моторику та секрецію. Це може призвести до дискомфорту або раптових змін у травленні. В результаті ви можете відчувати здуття живота, закреп або раптові позиви до туалету.
Стрес пригнічує імунну систему, роблячи людину більш вразливою до хвороб. Це відбувається тому, що стрес стимулює вивільнення гормону кортизолу.
Тривалий стрес підтримує підвищений рівень кортизолу, що може послабити імунну відповідь організму. З часом організм настільки зосереджується на управлінні фізіологічними наслідками стресу, що у нього залишається менше ресурсів для боротьби з мікробами та вірусами.
У жінок може виникати затримка менструацій, коли перебувають у стані хронічного стресу. Зазвичай регулярний менструальний цикл є ключовою ознакою гормонального балансу.
Хронічний стрес може негативно вплинути на зв'язок між мозком і наднирковими залозами, відомий як гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова (ГГН) вісь. Це може вплинути на яєчники та гормони.
Тривала циркуляція кортизолу може призвести до запалення та вплинути на функцію мозку. Коли стрес провокує вивільнення кортизолу, це впливає на рівень інсуліну та цукру в крові.
Цей ланцюг подій може пошкодити чутливі клітини мозку, що може перешкоджати формуванню пам’яті та ускладнювати концентрацію та запам’ятовування інформації.
Надмірне вироблення кортизолу внаслідок хронічного стресу також може спричинити запалення в нервовій системі, що може сприяти розвитку нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера та хвороба Паркінсона.
Вас може зацікавити: