Багато хто називає гриби "опята", "маслята" чи "печурка", навіть не замислюючись, що це росіянізми або суржикові варіанти. Українська мова має власні, правильні назви грибів, які зберігають традиції та історію регіонів.
РБК-Україна розповідає, які є справжні українські слова та як уникнути суржику, щоб говорити грамотно й красиво про улюблені лісові дари.
Українське слово утворене від "масний" через слизьку шкірку на капелюшку гриба. В народі відомі також як "козляк". Маслюки ростуть у хвойних та змішаних лісах, особливо восени.
Правильна українська назва - "опеньок". Цей гриб росте на пнях та деревині. В різних регіонах його можуть називати "підпеньок" або "осінній гриб".
Гриб, що росте під березами, називають "підберезовиком". Місцеві діалекти додають варіанти: "березник", "березовик", "козарик".
Назва пов’язана з деревом, під яким він росте - осикою. Інші народні варіанти: "красноголовець", "червоноголовець", "червоняк", "підосиковик"
М’який гриб із ніжним м’якушем. В деяких діалектах Галичини його називають "голубінка".
Гриб із шипуватим капелюшком. Народні назви: "їжовик гребінчастий", "лев'яча грива".
Цей гриб має форму кулі й дозріває після дощу. В народі називають "порхавка", "моруха", "курявка".
Правильна українська назва - "печериця". Часто використовують французьке слово "шампіньйон".
Українська назва "глива". У російській мові відомий як "вешенка".
Українська назва "гриб-парасолька", російська - "зонтик".
Назва "сморш" чи "зморшок" - український варіант слова "сморчок" у російській мові.
Вас може зацікавити:
Під час написання матеріалу були використані такі джерела: Вікіпедія, Словник української мови (СУМ), Атлас грибів України.