"Нацвідбір коштує як квартира в Ірпені": Валерія Форс про підступний шоубіз і 50 000 доларів за хіт

Головне з інтерв'ю:

• Валерія зізналася, що на початку кар'єри її родина влазила в борги, щоб оплатити аранжування, а участь у Нацвідборі коштувала команді як "маленька квартира в Ірпені".
• Співачка відхилила пропозицію американського "The Voice", щоб реалізувати дитячу мрію - стати зіркою саме в Україні.
• Артистка вперше детально пояснила історію з російським саундпродюсером проєкту Vesta. Вона стверджує, що ніколи не працювала в РФ, а пісні потрапили на аутсорс до росіян без її відома, що й стало причиною закриття проєкту.
• Валерія вважає своє дев'яте місце на Нацвідборі несправедливим і недооціненим.
• Під час фіналу Нацвідбору співачка вже відчувала, що з її дядьком щось сталося. Лише згодом вона дізналася, що він зник безвісти під час виконання бойового завдання.

Це скорочена версія розмови. Повне інтерв'ю дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна LIFE.

Про початок кар'єри в США

— Розкажи, як ти після такого доволі буремного і великого досвіду у твоєму житті.

— Зараз я відчуваю себе дуже потрібною, багато чого відбувається в моєму житті, багато часу проводжу з командою, тож не можу жалітися, що я погано почуваюся.

Є момент втоми, тому що ми засинаємо о п'ятій ранку, прокидаємось о дев'ятій. Я пообіцяла собі, що не буду так пізно лягати, а потім приходить якесь натхнення, мені хочеться написати пісню.

— Твоя історія як співачки зародилася в США. Ми можемо стверджувати, що саме там ти стала популярною?

— Не знаю, наскільки популярною, тому що після "X-фактора" теж була дуже медійна історія. Саме як артист, а не просто учасник шоу, я зародилася в США.

Інколи люди запитують: "А чому ти називаєш себе україно-американська співачка? Чому не просто українська?" Це було б нечесно, тому що мої пісні не брали на радіо, у мене не було концертів, я тут майже не працювала. Я не запускала тут кар'єру, тому що просто не виходило.

— Ти відмовилася від контракту із американським "Голосом" (The Voice - ред.), щоби приїхати на Нацвідбір в Україну. Чому? Що стало поштовхом до такого рішення?

— Мені здається, що це історія з мого дитинства. Я була на конкурсах - "Україна має талант", "Крок до зірок", "Чорноморські ігри", на дитячому Євробаченні. Тож, мені, напевно, дуже хотілося бути аме в Україні маленькою зірочкою.

Мені завжди казали: "Валерія, ти не формат, тому що дуже багато фірми". І вигляд я мала не такий, як було в той час на естраді. У 2018 чи 2019 році я подалась на Нацвідбір. Я не пройшла. Ми тоді витратили 4 000 євро на аранжування. Моя бабуся залазила в борги, щоб оплатити це, тому що я не з багатої сім'ї.

Це був такий біль, коли я відкриваю, а там нема немає мого імені. Я була такою наївна. Перед публікацією списків з тобою зв'зуються, але мені здавалося, що я побачу це в статті

Але не пройшла, і це був останній момент, коли яподавалася на конкурси чи на проєкти. На тому моя кар'єра в Україні завершилася. Вона й не почалася, так би мовити.

Тож коли мені відповіли, я навіть не повірила, що я можу поїхати на Євробачення. Ця історія розказує про те, що це мрія дитинства ще з тих часів.

— Після "X-фактору" в тебе було безліч спроб заявити про себе в Україні, стати тут зіркою, але не вийшло. Як думаєш, чому?

— По-перше, український і російський ринки були пов'язані. Зайти на радіо було дуже складно, було багато російських пісень. Кожного разу коли ти приходиш, зіштовхуєшся з тим, що треба дати грошей.

Англомовний репертуар взагалі не брали, хоча в той час ми слухали іноземних артистів. І загалом мені здається, ще історія того, що я мала інакший вигляд. Зараз хоч і кажуть, що я з формами, ці форми - це дуже велика праці. Я дуже багато займаюся.

Тоді я важила 86 кг, і я не була впевнена. Я не вийшла б на сцену Нацвідбору, не станцювала б, не показала б себе, але я була дуже класною співачкою. Як артистка я формувалася довго.

Валерія Force в інтерв'ю РБК-Україна про емоційний стан після Нацвідбору на Євробачення 2026 (інфографіка: РБК-Україна)

Про Нацвідбір і злість від програшу

— Ти сказала, що зав'язала з конкурсами, але Нацвідбір - це конкурс. Чому вирішила взяти участь?

— Це трішечки інакший конкурс. Якщо ти ідеш на конкурс на кшталт "X-фактора" чи "Голосу країни", ти співаєш кавери. Євробачення - це все історія, коли йде вже сформований артист.

Раніше взагалі відправляли найтоповіших зірок. Зараз мені подобається, що дають дорогу молодим і таким, як я. Я не початківець, але я почала свою кар'єру в Україні знову. Щоб піти на Євробачення, потрібен суперпродакшн, потрібна команда, потрібно розуміти, хто ти.

— Ти виступала під номером один. Як це було: хвилююче чи ти вже як артистка з досвідом?

— Досвід не досвід, все одно це відповідальність. Тим паче коли сидить твоя сім'я. Моя бабуся з Італії приїхала на мене подивитися. Для мене це було велике повернення. Я заявила про себе, тому що ніхто про мене не чув. Чули мій хіт, але не знали, що я українка.

Я дуже хвилювалася. Але я розуміла, що якщо зараз не зберуся… Мені дуже допомогли техніки дихання, щоб заспокоїти нервову систему, діафрагму. Коли я вже співала, не хвилювалася взагалі.

— У тебе пісня була справді сильна вокально. Проте колеги по цеху, зокрема, Маша Кондратенко написала про, що в тебе класний вокал, але пісня не зачепила. Як ти реагуєш на такі коментарі?

— Скільки людей, стільки думок. Якщо конкретно Машу Кондратенко не зачепило, то й "Ванька-встанька" теж мене не чіпляє. Тож це нормально, що у нас можуть бути різні погляди.

Я написала цю пісню, аранжування й саунд продакшн створювала людина, яка співпрацювала тільки з американськими артистами. Там звучання трошки інакше. Тож, розумієте, наскільки з новим сенсом я приїхала.

Я пам'ятаю, що Данилко казав, що треба чимось дивувати. Якби я приїхала просто з баладною піснею, мені здається, що було б трохи типово. Вірально, але не буде нового сенсу. Тому ми зробили реп.

— Ти зайняла дев'яте місце. Жюрі поставили тобі чотири бали, глядачі два. Як до цього поставилася?

— Це питання мені все ж таки ще болить. Тому що я вважаю, що номер, робота моєї команди, робота балету, режисера, всіх загалом заслуговує вищої оцінки, ніж дев'яте місце. Я думаю, що ми могли би порівнятися з Jerry Heil.

Я вважаю, що, можливо, я могла не поїхати тільки тому, що я нова. Слухачеві треба познайомитися зі мною. Я розмовляла з продюсерами, і вони кажуть: "Твоя проблема тільки в тому, що ти нова. Тебе просто можуть не допустити, тому що не знають тебе".

Розізлилася я дуже сильно, коли ми зайняли дев'яте місце, абсолютно недооцінений номер, я вважаю. Але дякую за це, тому що ця злість надихнула мене створювати зараз величезну кількість матеріалу.

Молоді артисти, якщо вам відмовляють на радіо, в інтерв'ю, в концертах, просто знімайте, робіть щось, просто щось робіть. І це може принести вам успіх.

— Після завершення Нацвідбору Monokate написала, що все сталося так, як хотіло "Суспільне". І ти також розповідала, що 7 лютого тебе запрошували на after party, ще до того, як ми почули ім'я переможниці. Як ти думаєш, це була нечесна перемога?

— Від мене ви точно не почуєте, яка саме це була перемога. Я не вважаю, що маю право це казати, тому що це вже вже сталося. Вона наша переможниця, вона представляє Україну, на ній дуже велика відповідальність зараз.

Я можу побажати лише удачі, щоб вона повернула свій голос, ввімкнула характер доспівати свою ноту і загалом виступити добре.

— А ти як прогнозуєш? Виступи в ролі букмекера.

— Я не можу нічого прокоментувати, тому що я майже з нею не спілкувалася. Я бачила на репетиціях, гарний спів. Мені здається, режисерську роботу там можна допрацювати. Але в цілому це достойна пісня. Cinematic з фольклором, весь вокал показується, довга нота. Вона має величезний потенціал.

— Фани звинувачували тебе в тому, що ти не вмієш приймати програш. Як ти для себе це рефлексуєш?

— А хто з нас вміє програвати? Емоційно це дуже тяжко. Якби ви вклали туди душу, скільки ночей ми не доспали, скільки загалом було зйомок без тепла, без води, в -20, ти просто покладаєш весь час і все життя заради Євробачення. І тут ти займаєш дев'яте місце, тобто навіть у п'ятірку не увійшов, хоча поклав всі ресурси, які в тебе були.

Я не розумію ці звинувачення, що я не вмію програвати. Якби я не вміла, то зупинилася б, образилася б. Це не так. Це ніяк не повпливало на те, що у нас розписані релізи до зими.

— Ще одна тема, за яку тебе також захейтили в соцмережах, - співпраця з російським саунд-продюсером, коли ти була ще під псевдонімом Vesta.

— Прямої співпраці з росіянами в мене ніколи не було. У мене було багато моментів, коли я могла поїхати, як робили майже всі українські зірки. Але мені завжди хотілося щось світове. І це нормально.

Коли ми поїхали в Америку, це був цілком американський проект, який тільки просувався на американський ринок. Моєю задачею було писати пісні, бути на студії і робити матеріал. Після того пісні відправляли на аутсорс, тому що, напевно, так було дешевше, не знаю.

Тоді я відкараскалась від цієї ситуації ще нормально, тому що мій продюсерський центр міг і концерт замовити в якихось людей, які теж могли далі нести репутаційні ризики. А за кордоном ти інколи взагалі не розумієш, звідки людина. І ось так мій продюсер відправив мої пісні на аутсорс.

Я не вкладала жодної копійки в той проєкт. Продюсер повністю брав на себе продакшен, організацію концертів. Я співала, і у нас була домовленість, що ми віддаємо роялті і з концертів відсоток, поки ми якось розвиваємось.

Коли ми дізналися, що він відправляв мої пісні, ми ще до того припинили з ним будь-які відносини, і проєкт Vesta було закрито повністю. Тож будьте пильні, з ким ви співпрацюєте на аутсорс, тому що ти не можеш заздалегідь знати, звідки та людина.

Але я хочу наголосити на тому, що я ніколи не працювала в Росії, я там не співала і не записувалася на студії. Я не змогла би виступати навіть на Євробаченні, тому що вони перевіряють дуже жорстко, чи був ти в Росії, чи були якісь моменти безпосередньої співпраці тощо. Тож я не порушила жодного правила і мала право там бути.

Валерія Force в інтерв'ю РБК-Україна про те, скільки їй коштувала участь у Нацвідборі (інфографіка: РБК-Україна)

Про заробітки на хітах і зниклого на фронті дядька

— Твій хіт "I Am А Fire". Чи поділишся, скільки заробила з нього?

— Могла б заробити набагато більше, якби ми не зробили велику кількість помилок. Творчість закінчується, коли ти на студію записався. Далі починається бізнес. У нас на ютубі була неправильно монетизація підключена. Ми її вчасно не подало на фестивалі. Тобто в нас було купа помилок.

Ми могли б заробити півмільйона, напевно. Але вона нам принесла, напевно, 50 000 доларів. Це дуже мало для цієї пісні, тому що були неправильно вибудовані деякі моменти. Зараз ми вже, я вважаю, більш сформовані і коли є більша команда, це легше.

— Ти можеш озвучити суму, яку ви з командою інвестували на твій виступ на Нацвідборі?

— Я не знаю, чи можу за контрактом суму озвучувати, але це могла би бути маленька квартирка в Ірпені.

— Чи окупилися ці витрати?

— Ні. Не окупилися. Ми не заробляємо великі кошти зараз на концертах. Я не коштую дуже дорого, тому що ми відкриті для нових співпраць. Тож воно виходить майже в нуль. Загалом наш проект ще не окупився.

Все, що ми заробляємо, поки реінвестується. Не знаю, коли окупиться цей проєкт, і це нормально.

Валерія Force в інтерв'ю РБК-Україна про те, скільки грошей їй приніс хіт "I Am А Fire" (інфографіка: РБК-Україна)

— Дозволь торкнутися особистої теми про твого дядька. Ти розповідала, що він зник безвісти на війні. Розкажи про нього, що ви зараз знаєте.

— Ця історія для мене дуже болюча, тому що це сталося в період Євробачення. Коли почалася хвилина мовчання, моя бабуся заплакала дуже сильно. Я пам'ятаю, що виходжу, і вона так намагалася вдати, що все окей, хоча вона вже знала, що її син пропав безвісти. Потім мій друг, який також був на ефірі, сказав: "Боже, ти не уявляєш, наскільки вона грала".

Мій рідний дядько, який з самого малечку був зі мною, він дуже класна людина, він дуже добрий. Він хотів служити, він хотів захищати, він дуже порядна людина. Мене ніхто не казав, що він зник. Тому що знали, що для мене це буде удар.

Але я відчувала, що щось не так. Я відчувала цю енергетику. Є речі навіть серйозніші за Євробачення. Життя людей, які нас захищають, це набагато важливіше за будь-які конкурси.

Ми з ним ще розмовляли на Євробаченні, коли буквально починалися зйомки, він мені дзвонив. Зараз я розумію, що це був якраз той час, коли він зник.

Я опублікувала про це відео. У нас багато хейту в країні, але в нас дуже багато й підтримки, коли у когось щось погане. Дуже прикро за наших жінок, тому що дуже багато хто написав про схожі історії. Це дуже болісно, що взагалі ми це переживаємо як нація, і переживає стільки жінок.

Я не знаю, скільки відсотків, що він живий. Ми шукаємо скрізь.