Багата, щедра чи голодна: яку кутю варять на Різдво, Щедрий вечір і Водохреще

Багата кутя (на Святвечір перед Різдвом)

Це перша кутя, з якої починаються зимові святкування. Хоча вона й називається "багатою", за правилами вона має бути пісною. Її готують 24 грудня та ставлять на стіл на Святвечір.

"Багата" вона не через масло чи жир, а через різноманіття складників (мак, мед, горіхи, родзинки) та 12 пісних страв, що її супроводжують.

У її складі лише рослинні продукти: пшениця, мед, тертий мак і щедра порція горіхів. Жодного молока чи масла.

Щедра кутя (напередодні Нового року/Маланки)

Другу кутю готують перед початком нового календарного року. Це час розваг, щедрівок та великих застіль. Її готують 31 грудня та ставлять на новорічний стіл.

Це єдиний раз у році, коли кутя може бути непісною. Оскільки піст уже закінчився, у страву можна сміливо додавати вершкове масло, вершки, молоко або навіть домашній коньяк для аромату.

Вважалося, що чим "багатшим" буде смак цієї куті, тим більше ситості та добробуту прийде в дім у новому році. Саме до щедрої куті подають домашню ковбасу, буженину та інші м’ясні страви.

Голодна кутя (напередодні Водохреща)

Третя кутя готується у вечір перед Хрещенням Господнім. Це день суворого посту та духовного зосередження. Її готують 5 січня.

Її називають "голодною", бо вона максимально проста. Найчастіше це просто відварене зерно пшениці, підсолоджене медом.

У голодну кутю зазвичай не кладуть горіхи, цукати чи багато сухофруктів. Також у цей вечір не готують великого бенкету - лише пісну вечерю, щоб очистити організм перед освяченням води.

Яке зерно обрати?

Традиційно українці використовували пшеницю, проте в різних регіонах кутю могли готувати з ячменю чи навіть рису.

Яке б зерно ви не обрали, головне, щоб воно було добре розварене, але не перетворилося на кашу. Цілі зеренця - це символ неперервності життя і зв’язку між поколіннями.

Чи можна міняти інгредієнти?

Традиції не забороняють експериментувати зі смаком, особливо у щедру кутю. Додавання журавлини, кураги або меленої кориці зробить страву цікавішою.

Проте незмінною основою завжди залишаються три речі: зерно (символ вічного життя), мак (достаток) та мед (солодкість земного буття).