5 авторських колядок, які століттями вважали народними
5 українських колядок, які помилково вважають народними (фото: Getty Images)
Більшість українських колядок ми автоматично називаємо народними. Але це не завжди правда. Частина різдвяних пісень має чітко зафіксованих авторів, першодруки й конкретний історичний контекст. З часом ці тексти настільки вкорінилися в традиції, що втратили авторське "обличчя"
РБК-Україна зібрало п’ять українських колядок, які мають автора і пояснили, чому їх досі помилково вважають фольклором.
Щедрик
Музика - Микола Леонтович, текст - народний
Класичний приклад авторської трансформації фольклору. Леонтович створив канонічну хорову версію, яка перетворила локальну щедрівку на світовий музичний бренд. Саме його обробка, а не "народний варіант", звучить у концертних залах і фільмах по всьому світу.
Композитор працював над твором понад 10 років, створивши щонайменше п’ять редакцій.
Бог ся рождає
Автор тексту - Олександр Духнович (19 століття)
Одна з небагатьох колядок, де авторство зафіксоване документально. Текст уперше опублікований у поетичних і духовних збірках Духновича. Згодом пісня настільки поширилась у церковній практиці, що втратила авторську атрибуцію в масовій свідомості.
Мелодія - традиційна, але саме текст є повністю авторським.
Спи, Ісусе, спи
Автор тексту - Олександр Кониський
Кониський відомий як автор слів до духовного гімну "Боже великий, єдиний", але він також писав різдвяні тексти. Ця колядка має чітко літературну структуру і не походить з усної традиції.
Причина "зникнення" авторства проста - твір активно друкували в співаниках без зазначення імені автора.
Предвічний народився
Автор - анонімний автор українського бароко (17 століття)
Це так звана книжна колядка. Вона виникла в середовищі церковної інтелігенції, а не в народному побуті. Текст зафіксований у стародруках і рукописних співаниках.
Ім’я автора не збереглося, але науковці однозначно класифікують твір як авторський гімн, що згодом увійшов у народну традицію.
Не плач, Рахиле
Автор - представник української книжної традиції 17-18 століть
Колядка створена на основі біблійного сюжету про винищення немовлят у Вифлеємі. Вона має складну поетику й драматургію, нетипову для фольклору.
Її текст побутував у шкільних драмах, духовних віршах і вертепних сценаріях - тобто в освіченому середовищі, а не в селянському побуті.
Українська колядка - це не лише усна народна творчість. Це також література, богослов’я і професійна музика, які з часом стали частиною живої традиції.
Втрата імені автора не робить твір "народним" за походженням - лише за способом існування. Це принципово важливо для розуміння української культури: ми не тільки співали - ми писали, друкували й осмислювали Різдво.
Вас також може зацікавити:
- Коли у 2025 році колядують, а коли посівають та щедрують
- Що категорично не треба робити на Святвечір та Різдво
- Легенда та історичне значення різдвяного павука
Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: Енциклопедія України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, В. Жайворонок, словник "Знаки української етнокультури"
