Спливла правда про звірства червоноармійців в українському селі в 1946 році: документ, розповідь очевидців
Розсекречені архівні документи, як бійці Червоної армії вчинили звірячу розправу над жителями села Великий Житин під Рівним у січні 1946 року. Очевидці розповіли подробиці тих подій три чверті століття тому, як солдати вбивали та ґвалтували людей, грабували та спалювали хати.
Репортаж показали в ефірі програми " Свобода слова Савіка Шустера".
Йдеться про оприлюднене СБУ спеціальне донесення 75-річної давності на ім'я першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова про безчинства, вчинені бійцями 10-ї мотомеханізованої дивізії генерал-майора Павлова над жителями українського села в ніч проти 10 січня 1946 року, тобто через 8 місяців після капітуляції гітлерівської Німеччини та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Архівні документи про розправу в селі Великий Житин
У документі йдеться, що червоноармійці, проїжджаючи повз село Великий Житин, "були обстріляні невідомими бандитами", і у відповідь на це бійці частини вчинили над жителями населеного пункту "дику розправу".
"У цю ніч були повністю спалені 23 селянських господарства разом з майном. У вогні згоріли кілька місцевих жителів, велика кількість хліба і худоби. Крім того, бійці цієї частини під час пожежі грабували майно населення, ґвалтували жінок, били і вбивали громадян села", - написано в спецповідомленні.
Як вказується, в ході розслідування було встановлено, що в результаті звірств "постраждало багато сімей інвалідів Вітчизняної війни та осіб, які перебувають у Червоній Армії".
Так, був спалений у своєму будинку інвалід і ветеран війни Карпюк. Убитий місцевий житель та інвалід війни Степан Процюк, його майно теж спалено. У Ганни Процюк спалили господарство, одного її сина інваліда та ветерана побили, а другого повели з собою. Побили і забрали з собою інваліда війни Антонюка Данила Андрійовича. Переселенку з Польщі Надію Цвіркалюк та її тримісячну дитину розстріляли. У дружини вбитого фронтовика Торчанюк Харитини спалені будинок і все майно. Троє солдатів зґвалтували дружину червоноармійця Миколайчук Марію Опанасівну, матір трьох малолітніх дітей, після чого забрали у неї всі речі та влаштували підпал... Далі в документі перераховуються й інші моменти розбійних грабежів і спалювання господарства, осель жінок, які разом з дітьми залишилися без засобів до існування.
У документі йдеться, що це не повний перелік жертв, проте попередній. Розслідуванням зайнялося ОКР "СМЕРШ" НКО 13 Армії. Спецповідомлення написав нарком держбезпеки УРСР Савченко.
Згадування очевидців розправи
- Володимир Процюк, онук убитого Степана Процюка:
"Це було вночі, почала горіти їх хата. Хто її підпалив? Спочатку говорили, що підпалили червоноармійці або НКВДисти...Вони почали вискакувати. Дід був з фронту, був поранений, нога не працювала, було перебито коліно, він ходити добре не міг. Він взяв крісло. На кріслі були його речі та взяв ікону, зняв зі стіни. І почав вибігати з дому. Бабуся за ним вибігла. Почула постріл, і він впав. Це стріляв у дідуся червоноармієць, сказав: "Дивись, Бандера побіг!"
- Лідія Катеринчук, очевидець подій (їй було 7 років):
"Цей Степан саме прийшов з фронту, без ноги... Я не можу спокійно розповідати... я пам'ятаю... На тій вулиці, яка йшла вгору, їхали бандерівці на конях. А на зустріч їхала машина з солдатами нашими. Був уже 46-й рік. Ті, що вийшли з тієї вулиці, обстріляли цю машину. Під ранок приїжджає напевно машин десять. І як зараз пам'ятаю, що всіх таких, хто з фронту повернувся, і люди такі старі, хворі вже, і їх усіх брали. А хто брав? Чи то солдати радянські, чи то бандерівці, не знаю... Село повністю горіло. Горіли всі хати".
- Раїса Гузєва, свідок подій:
"Я пам'ятаю раз, зустрілися в селі партизани УПА з червоноармійцями, і почалася стрілянина. Вони зайшли в будинок Процюків, і вбили там Процюка Степана і спалили хату. Потім вони пішли далі. Вбили Карпюка Якова. Ми були з мамою в гостях (в селі Ремлі). Мама вранці вийшла і каже: "Ой, Боже! У нас напевно село горить". Бо там, каже, така заграва... Страшно жилося, бо вночі приходили одні, а вдень - інші. Ще приходили українці, щоб їм дали поїсти. А вдень приходили інші... Війна є війна. Правди немає ні там, ні там. Бо воюють, як кажуть, кожен за свою землю".
- Леонід Кравчук, перший президент України, народився в селі Великий Житин, свідок тих подій (було 12 років):
"Мені було тоді 12 років. Якраз я народився 10 січня (1934 року). Наше село ділилося на дві частини: хутір і саме село. Я жив на хуторі, це ближче до Рівного. А там, де сталася ця трагедія, це було село. Тому я знав тільки про те, що це сталося. Але нам давали іншу інформацію. Мовляв, це були просто бойові дії між націоналістами та Червоною армією. І не дуже рекомендували, я б так сказав, говорити про це часто і голосно. Просто: що це була біда така, це була війна. Ось: бандити напали на радянських воїнів, і ті відбивалися, і сталася така біда. Вже трохи пізніше я дізнався більше. Але скажу відверто, що людей, які добре знали це або були свідками, залишилося дуже мало. Якщо мені зараз 88 років, а тоді було 12, то ті, кому тоді було 20, їх вже немає в живих нікого. Тому свідки, яких зараз бачили, вони теж були маленькими тоді, очевидно, і вони знають про це зі слів інших. Я вже пізніше, коли я став головою Верховної Ради і потім президентом, я мав більш детальну інформацію".
Фото: архівний документ про розправу бійців Червоної Армії над жителями села Великий Житин 10 січня 1946 року
Раніше ми писали про те, що Український інститут національної пам'яті запустив сервіс пошуку даних про репресованих.
Також повідомлялося, що нещодавно СБУ оприлюднила секретні документи про катастрофу на Чорнобильській АЕС.
Нагадаємо, у минулому випуску ток-шоу міжнародний експерт у сфері охорони здоров’я та епідеміології з США Михайло Фаворов розповів, на якій стадії знаходиться виготовлення української вакцини від коронавірусу.
Також епідеміолог Наталія Виноград пояснила, що таке "потрійний мутант" коронавірусу, який спричинив колапс в Індії.
Ну і в цілому, дивіться, чи несе загрозу індійський штам коронавірусу світу.
Окрім того, Міністр юстиції України Денис Малюська розповів про судову реформу, звільнення Андрія Антоненка із СІЗО, компенсацію за необґрунтоване обвинувачення та кризу Конституційного Суду.
А ще у минулому випуску "Свободи слова Савіка Шустера" показали текст важливої резолюції, ухваленої Європарламентом щодо дій Росії в Україні.