Різке танення вічної мерзлоти в Арктиці подвоїть попередні прогнози щодо потенційних викидів вуглецю, і може призвести до стрімкої екологічної катастрофи.
Відповідне дослідження вчених з Каліфорнійського університету в Болдері у США опубліковано в журналі Nature Geoscience, передає Phys.org.
Вказується, що вічно мерзлий шар на 18 мільйонах квадратних кілометрах становить одну чверть всієї відкритої землі в північній півкулі. Згідно з нинішніми оцінками, льоди приховують 1,5 трлн метричних тонн вуглецю. Через глобальне потепління регіон стане великим джерелом викидів вуглецю, включаючи викиди вуглекислого газу і метану, який є більш потужним парниковим газом, ніж вуглекислий газ.
За словами директорки Інституту арктичних і альпійських досліджень і провідної авторки дослідження Мерріт Турецькі, це різке відтавання є "швидким та драматичним, що безпрецедентним чином впливає на ландшафти".
"Ліси можуть стати озерами протягом місяця, зсуви відбуватимуться без попередження, а невидимі дірки від метану можуть проковтнути снігоходи цілком", - попереджає вчена.
Вона також додала, що різке відтавання вічної мерзлоти може відбуватися різними способами, але воно завжди являє собою різке екологічне зрушення.
Вічна мерзлота містить камені, грунт, пісок і, в деяких випадках, "кишені" чистого ґрунтового льоду. Він зберігає в середньому вдвічі більше вуглецю, ніж в атмосфері, тому що зберігає залишки життя, що колись процвітало в Арктиці, включаючи мертві рослини, тварин і мікробів. Ці організми, які ніколи не розкладалися повністю, були замкнений у холодильнику Землі на тисячі років.
Оскільки клімат нагрівається, вічна мерзлота не може залишатися замороженою. На 80% приполярної півночі Арктики потепління клімату може спровокувати поступове відтавання вічної мерзлоти, яке проявляється протягом десятиліть або століть.
Але в інших частинах Арктики, де вміст ґрунтового льоду високий, різка відлига може відбутися протягом декількох місяців, що призведе до надзвичайних наслідків для ландшафту і атмосфери, особливо там, де вічна мерзлота багата льодом. Цей швидкий процес називається "термокарст", тому що теплова зміна викликає осідання. Це призведе до карстового ландшафту, відомому своєю ерозією та воронками.