Передоплата й не тільки: на які схеми натрапляли українці в інтернет-шахрайства
Фахівці провели дослідження серед 25 тисяч користувачів інтернету щодо шахрайства в онлайні. Як виявились, жителів міст найчастіше ошукують через фішинг, сіл – через передоплату, а пенсіонерів – через SMS про лотерею.
Про це пише OLX.
Хто найчастіше стикається із шахраями
Так, дві третини жителів селищ міського типу та сіл стикаються зі спробами продати їм вигаданий товар по передоплаті, жителі міст у 1,5 раза частіше отримують фішингові посилання. Жителі райцентрів на третину частіше за інших стикаються з підробленими квитанціями про оплату.
Тому понад 42% містян не ведуть спілкування за межами платформи, де здійснюють угоду, та не відкривають посилання від незнайомих людей. Серед мешканців сіл – це 33% опитаних. Однак, жителі столиці найбільше потерпають від фішингу (36% від всіх видів онлайн-шахрайств у Києві), а от у Дніпрі, Одесі, Харкові та Львові половина випадків пов’язана з передоплатою уявного товару.
Де найбільше відбувається шахрайства
У Львівській області найбільше відповідальних, які звертаються у поліцію щодо шахрайства. Зокрема, там кожний восьмий ошуканий подає заяву, а найменше – в Одеській, де звертається тільки кожний 14-ий.
80% випадків онлайн-шахрайств відбуваються у месенджерах, а саме Viber, Telegram та WhatsApp. Також пенсіонерам утричі частіше надсилають шахрайські SMS та у сім раз – електронні листи про "виграш в лотерею" або "нові умови тарифу".
Окрім того, молоді люди віком 18-25 років у кожному третьому випадку натрапляють на фішинг. А кожний четвертий неповнолітній втратив гроші після переходу за шкідливим посиланням на сайт підробку відомого бренду.
В Україні люди віком 65 років та старше удвічі частіше за молодь ведуться на схему з підставним кур’єром та натрапляють на шахрайства з використанням фейкових скриншотів про оплату.
Як не стати жертвою шахрайства
Для того, щоб не втрапити у пастки шахраїв, варто під час здійснення операцій в інтернеті дотримуватись таких правил:
- Не вказувати власні персональні дані на неперевірених сайтах;
- Нікому не повідомляти термін дії банківської карти та CVV-код;
- Перевіряти гіперпосилання та наповнення сайту на відповідність офіційним даним компаній;
- У разі отримання спірних листів чи повідомлень не здійснювати ніяких оплат до встановлення обставин ситуації, що виникла;
- Не робити передоплату у неперевірених інтернет-магазинах;
- Не користуватися неперевіреними оголошеннями щодо роботи, яка обіцяє швидкий заробіток за внесення завдатку.
Раніше ми повідомляли, що у Вінниці шахраї крали з рахунків по 6 млн гривень щомісяця.
Також ми писали, що шахраї на українку в ПриватБанку взяли величезний кредит.