"Чому ревеш? Заміж хочу": Наталя розписалася і вирушила на фронт з чоловіком і батьком

Наталя отримала освіту технолога і деякий час пропрацювала на заводі. В її обов'язки входило стежити за тим, щоб БТРи були правильно пофарбовані. А потім вона підписала контракт і вступила до лав ЗСУ.

На квітень 2022 року Наталія планувала разом з коханим весілля. Він теж служить в 58-ій бригаді. Але в лютому стало зрозуміло, що плани доведеться міняти й вони вибрали нову дату - 22 лютого.

"І раптово за день до того нас повідомляють, що у роти запланований виїзд на 22-е.я збираю речі, а у самої сльози. "Чого плачеш?",- запитують мене. "Заміж хочу!", – рев. Комбат махнув рукою:"Вийдеш, не переживай". І розпис таки відбувся. Ми стрибнули в машину - Женя, тато, я за кермом, і погнали в РАГС. Тато встиг побачити, як ми ставимо підпис, отримуємо свідоцтво про шлюб, і поїхав на службу. А через два дні почалася повномасштабна війна, і наш медовий місяць закінчився. Але я сказала Жені, що все одно відгуляємо справжнє весілля. На якій тато буде вести мене, як годиться, за руку. Все буде. Після нашої перемоги!"- впевнена Наталя.

Батько Наталії з позивним "Стріла" у війську з 2014 року. До цього працював майстром з виготовлення взуття. Він збирався повертатися до мирного життя, закінчив технікум легкої промисловості. Але після масштабного вторгнення зрозумів, що ще час не настав.

"Наша мама - героїчна жінка. Всі роки війни вона фактично сама. Коли тато йшов на фронт, говорив:"Ой, я випадково потрапив в армію, мене забрали". Мама питала: "А медкомісія у військкоматі теж випадково пройдена?"- додає Наталя.

Батько за 8 років був вдома в декількох відпустках і зробив дві невеликі перерви в службі.

58-та окрема мотопіхотна бригада допомогла звільнити від окупантів Чернігівську область. Бійці кажуть, що встигли подивитися на жахи російських солдатів - спалили ліси, замінували всю округу, люди плакали…

"Подивилися на ті жахи, які наробили росіяни. Я навіть не знаю, як це можна пояснити. Люди плакали. Ми прийшли на зачистку в кінці березня, росіяни вже втекли звідти. Ще й замінували за собою. Спалювали ліс, боялися нашої розвідки, яка їм спокою не давала", - зітхає "Стріла".