Український дослідник розповів про грецьке місто та римське поселення на київському Подолі
На місці Києва у стародавні часи вже існувало античне місто, яке було споруджено греками задовго до приходу римлян. Таку версію озвучив український вчений, назвавши гіпотезу історіографічним переворотом.
Професор архітектури Борис Єрофалов, який нещодавно написав дослідження "Римський Київ", показав план римського військового поселення II століття нашої ери, який знаходився на місці сучасного Подолу. Про це передають "Факти".
Як пояснив лауреат Державної премії України в галузі архітектури, це античне місто на Дніпрі називалося Азагарій.
Вчений нагадав, що першим гіпотезу про нього висунув український історик початку XIX століття Максим Берлінський, а потім у 1850-е повторив його колега киянин Микола Закревський.
А ось задовго до цього грецький учений Клавдій Птолемей в II столітті у своїй знаменитій праці "Керівництво з географії" вказував координати Азагарія: 50 градусів східної довготи, 50 градусів 40 хвилин північної широти.
"Його праця мала мапи. Але вони не збереглися. У XIII столітті один з візантійських ченців розшукав Птолемеєву працю, але без карт. Приблизно через 200 років інший чернець і вчений Микола Йоганн відновив карти відповідно до тексту книги", - розповів Єрофалов.
Вчений каже, що ще за тисячу років до хрещення Русі-України в Києві існувало міське поселення, яке могли заснувати понтійські греки ще до Різдва Христового.
"Про грецьку колонізацію берегів Борисфену писав у V столітті до нашої ери батько історії Геродот. Греки називали цей край країною Гілея", - зазначив Єрофалов.
Тут знаходився великий торговий вузол між Правобережжям і Лівобережжям, на траверсі нинішнього київського Подолу був перевіз через Дніпро, зручна гавань з причалами - порт. Швидше за все, греки побудували першу торговельну факторію на Подолі, а на Замковій горі створили систему укріплень для її захисту.
За його словами, римляни прийшли в грецький Азагарій та побудували свій форпост після 106 року, коли в результаті дуже наполегливої багаторічної боротьби їм вдалося завоювати Дакію (територія сучасної Румунії).
"За кілька століть римляни побудували по периметру своєї великої імперії сотні таких військових поселень. Згодом багато хто з них стали містами Флоренція, Регенсбург, Страсбург, Бордо, Краків, Відень і багато інших", - розповів вчений.
Єрофалов звернув увагу, що римський військовий табір був конструкцією, що дуже часто будувалася, і тому стандартизованою - фортеця квадратної чи прямокутної форми, обнесена оборонною стіною з вежами і воротами. Табір перетинався двома поперечними вулицями. Посередині розташовувався форум (площа) прямокутної форми та намет або будинок претора (командувача військом). На форумі проводилися навчання легіону, суди, приносили жертви богам. На решті території каструма рівними рядами стояли казарми легіонерів, утворюючи прямі вулиці.
Серед доказів своєї гіпотези вчений називає застосовуваний ним метод архітектурно-містобудівної реконструкції, що в першу чергу передбачає вивчення планів і топографії.
"Найбільш ранній інструментальний план Києва створений в 1745 році. На ньому й на інших планах Подолу, по 1803 рік включно, чітко простежуються топографічні сліди каструма. Швидше, це був один з глибоко ешелонованих форпостів, які захищали найважливішу торговельну факторію на головній річці Скіфії (так тоді називали сучасну територію України)", - пояснив він.
Оскільки в 1811 році київський Поділ сильно постраждав від пожежі та історичний район після цього кардинально перебудували, подальші сліди каструма можна помітити набагато гірше, ніж на планах XVIII століття.
Єрофалов розповів, що на картах Подолу чітко простежуються сліди прямокутника (600 на 450 метрів), на якому розміщувався табір - він знаходився в центральній частині Подолу. На плані видно, як змінене русло річки Глибочиці, щоб вона огинала табір і текла по штучному рву вздовж північного ділянки оборонної стіни. Північна сторона поселення була тиловою.
"Контрактова площа знаходиться на місці форуму (площі). У кожному каструмі була головна поздовжня вулиця Віа Преторіа. Вона ділила поселення на дві рівні половини. Ближче усього до неї проходить нинішня вулиця Костянтинівська. А вулиця Віа Принципаліс, яка перетинала Віа Преторіа, буквально збігається з відрізком сучасної вулиці Хорива від перетину з Костянтинівської до церкви Миколи Притиска", - заявив учений.
Він також назвав кордони римського табору на сучасному Подолі: південна - по зверненій до вулиці Сагайдачного краю Контрактовій площі, північна - від кінотеатру "Жовтень" до перетину Верхнього валу з вулицею Волоською.
На плані Подолу вчений вказав пунктиром грецьке місто Азагарій, а прямими лініями - обриси римського табору (фото: fakty.ua)
"Можна виділити п'ять періодів історії докняжого Києва. Перший - грецький, другий - римський. Після падіння Римської імперії в IV столітті на територію сучасної України прийшли германські племена - готи. Вони й перейменували Борисфен на Дніпро, а місто Азагарій на Данпарстад - на честь язичницького бога грому і блискавки Данара. Але дуже скоро готи пішли на південь, кілька століть Крим був готським, свідченням тому - фортеця Мангуп. Швидше за все, князь Кий, який тримав перевіз через Дніпро і про який збереглася історична пам'ять, був готом", - продовжив учений.
Єрофалов також розповів, що в VI столітті Київ опинився під владою хазар, які сповідували юдаїзм і використовували топоніми з Тори, тому назвали головне місце свого зосередження в місті - район Львівської площі - на честь гори Хорив на Синаї. На трьох київських горах - Хоревиці, Замковій та Щекавиці - хазари розвинули систему укріплень, залишки яких існували ще в XVII столітті.
На думку вченого, п'ятий період історичного існування Києва (період Русі-України) почався після того, щойно з Києва у IX сторіччі вигнали хазар.
"Якщо виходити зі згадки міста Азагарія в працях Птолемея - (вік Києва становить) близько 1900 років, а якщо врахувати існування тут грецької факторії - понад дві тисячі. Адже й апостол Андрій тут ходив", - додав він.
Раніше повідомлялося, що недавно біля стін Софії Київської на руїнах будівлі з язичницькими знаками археологи знайшли новий артефакт.
Нагадаємо, днями в українському підручнику знайшли ганебний ляп про Київ, після чого в МОН відреагували на скандал і зробили заяву.