День Хрещення Господнього, що відзначається 19 січня, завершує цикл новорічно-різдвяних свят. Свято символізує духовне очищення і переродження. Символічні аспекти свята були перенесені у сферу ритуалів ще в давності, тому у Водохресний святвечір заведено очищатися і фізично. Які страви треба ставити та яких традицій необхідно дотримуватися в Бабин вечір, розповідає STYLER.
Згідно з повір'ям, саме в водохресну ніч відкривається небо, і Всевишній приймає всі молитви й прохання. У християнській свідомості свято Водохреща асоціюється з очищенням душі від гріхів. Ритуал очищення був відновлений у водохресних купаннях. Свято встановлено в пам'ять про євангельську подію, коли 30‑річний Ісус Христос хрестився від Івана Предтечі у водах Йордану. Хрещення Ісуса стало виконанням і вірністю заповідям Божим. Святий Іоанн Предтеча прийняв від Бога повеління хрестити народ на знак очищення гріхів.
Перенесення священного досвіду у фізичний план пов'язано не тільки з купаннями, але і з внутрішнім очищенням. Особливу увагу в християнстві приділено вечору перед Хрещенням – Хрещенському святвечору. Він відомий в Україні як Бабин вечір, Голодна кутя. У цей день християни готуються до очищення та освячення святою водою у свято Хрещення. За Статутом Православної церкви дозволяється вживати в їжу тільки одну страву – кутю.
Але традиційно на землях України на Голодну кутю готували ті ж страви, що і на Святий вечір, тільки в меншому асортименті. Обходилися в основному пісним борщем, варениками, пиріжками, капустою, рибою. Кутю не залишали померлим, як у Різдвяний святвечір, а виносили курям. Вельми цікавий обряд, при якому кутю нібито проганяли. В одних випадках – стріляючи з рушниці, в інших з допомогою макогона і заслінки від печі.
На Водохресний святвечір у багатьох регіонах України було заведено пекти спеціальний обрядовий хліб, шматок якого повинен був з'їсти перед трапезою кожен з членів сім'ї. З цим хлібом господар обходив будинок і всі будівлі та кропив їх святою водою. Згідно з народними віруваннями таким чином він проганяв з господарства потребу.
Вже в день Водохреща, 19 січня, обов'язково натщесерце випивали святої води. Обідали скоромними стравами. Кожна господиня намагалася накрити стіл як можна краще. Варили борщ або капусняк на свинячій грудинці, робили голубці, вареники, печеню, смажену з цибулею печінку, подавали шинку, ковбасу, рубець. Стіл у цей день вважався одним із найбагатших у році, коли скасовувалися всі пости, їли також і багато риби. Подавали також спечений свіжий хліб, калачі, пироги, книші, пампушки. Пили горілку або настойку, проте небагато. На закуску готували солодкий кисіль, а до нього всілякі коржики, хмиз, пряники, горішки, пиріжки з солодкою начинкою.