Чи може ДПТ стати різновидом державно-приватного партнерства?
Детальний план розвитку територій (ДПТ) може зробити місто комфортнішим (фото з відкритих джерел)
Партнерство між державою і бізнесом — це зрозуміла і працююча скрізь у світі система, яка дозволяє досягти балансу між інтересами суспільства і капіталу. При цьому соціальна відповідальність бізнесу — це не просто історія про "зелені офіси", баки для переробки або роздачу листівок з корпоративною символікою. Це, перш за все, вирішення проблем місцевої громади в тій сфері, де бізнес компетентний.
І у детальних планів розвитку територій (ДПТ) всі шанси стати одним з підвидів державно-приватного партнерства. Чому — детальніше в нашому матеріалі.
Дороги, лікарні та готелі: світова практика
Прикладів вдалого партнерства сфері корпоративної соціальної відповідальності у світі маса. Один з найвідоміших — це датська корпорація Carlsberg і Копенгаген. Понад 10 років тому компанія перевела виробництво пива за місто і передала заводські площі в парі кілометрів від історичного центру під новий район Carlsberg Byen.
Зрозуміло, туристів приваблюють музей пива і готель в будівлі першої пивоварні, проте з виставковими майданчиками, парками і магазинами прекрасно сусідять і житлові будинки — під житлову забудову відведено близько половини з 60 гектарів нового району.
Інший популярний варіант тривалої взаємодії бізнесу та громади — це державно-приватне партнерство (ДПП).
Компанії передають нові об'єкти державі й заробляють на побудованому поруч або відбивають свої витрати шляхом концесії.
У Китаї, наприклад, саме так з'являться лінії метро в Пекіні і Циндао, залізничні магістралі Гуанчжоу-Шаосин-Тайчжоу, Китай-Лаос, шосе і електростанції. Загальні інвестиції в такі проекти за останні 30 років перевищили $244 млрд. А у Великобританії в рамках ДПП за два десятки років реалізували понад 130 таких проектів на 12 млрд фунтів у сфері охорони здоров'я. Наприклад, лікарня на 950 ліжок в графстві Норфолк, побудована за три роки, сьогодні обслуговує до 700 тисяч пацієнтів на рік.
Яскравим прикладом партнерства держави й бізнесу також можна вважати історію створення акваріума в Стамбулі. Побудований у 2010 році на березі Мармурового моря, "Акваріум Istanbul" в проекті "Аква Флорія" сьогодні входить в сотню пам'яток турецької столиці. Це один з найбільших у світі тематичних акваріумів, де на 23 тис.кв. м розмістилися 15 тис. морських мешканців.
Компанія-девелопер передала готовий об'єкт владі міста, а натомість отримала дозвіл побудувати поруч торговий центр на більш ніж 50 тис. кв. м, і готель. В інвестиційний проект увійшло також облаштування більш ніж кілометрової набережної Мармурового моря з велодоріжками та концертним майданчиком.
Реалії України
На жаль, у нас в країні за десять років дії закону про державно-приватне партнерство до стадії реалізації дійшло всього 50 проектів, і то в регіонах. В основному це невеликі об'єкти — типу переведення муніципальної котельні в Малині з газу на біопаливо або збір відходів на переробку у Львівській області. Великі проекти, наприклад, концесія двох портів "Херсон" і "Ольвія" від Мінінфраструктури, все ще на старті.
У Києва є шанс поставити таке партнерство "на потік". Міська влада отримала ефективний важіль впливу на приватний капітал і можливість його задіяти на благо міста. На розгляді в Київраді сьогодні знаходяться детальні плани територій (ДПТ) різних районів міста.
У проекті ДПТ не просто встановлюються рамки для забудовників — їх розробники припускають участь девелоперів у розвитку міської інфраструктури та благоустрої. При цьому сам ДПТ обов'язково проходить громадські слухання в територіальній громаді, експертну оцінку і так далі.
Наприклад, 6 липня містобудівна комісія Київради схвалила ДПТ для Оболонського району, в межах вулиць Північної, Прирічної, і Маршала Малиновського, а також проспектів Оболонського і Героїв Сталінграда. У ньому передбачені і перехоплюючі багаторівневі паркінги, і нові дитячі садки, і реконструкція шкіл, і нові сквери, і набережна.
До слова, будівельники стамбульського "Акваріума" теж у справі — разом з "Інтерспорт" вони є одним з інвесторів за проектом Оболонського спортивного комплексу "Акваріум". Передбачається будівництво нового спорткомплексу більшої площі — 6000 кв.м, також з басейном, тенісними кортами та іншими спортивними приміщеннями, а також три житлових будинки. Прокладку нових інженерних комунікацій до магістральних мереж забудовник бере на себе.
За можливість побудувати три багатоповерхівки інвестори пропонують інвестувати в інфраструктуру району 60 млн грн. У тому числі й в благоустрій озера Біле. Озеро планується оновити, побудувати фонтани, які поліпшать аерацію озера, запустити рибу, спорудити новий пляж, Зелений театр, поставити сцену і зробити цілодобове освітлення.
Реалізувати проект ТОВ "Інтерспорт" має намір за договором з КП "Плесо" і в узгодженні з департаментом економіки та інвестицій КМДА.
Компанія також пропонує провести реконструкцію двох об'єктів по сусідству — дитячого садка №660 (вул.Героїв Сталінграда, 49а) і школи-гімназії "Потенціал" (вул. Героїв Сталінграда, 47). За підсумками переговорів з райадміністрацією інвестор запланував повністю замінити санвузли, капітально відремонтувати їдальню, довести до ладу дитячі майданчики в садку і провести ремонт актового залу і їдальні, відновити стадіон в гімназії.
"Ми розуміємо, що живемо в міському середовищі, і своїм проектом хочемо поліпшити якість життя для прилеглих територій району. Це наші сусіди, нам тут жити — підкреслив Сергій Овчинников, представник ТОВ "Інтерспорт". — В Україні бізнес і держава поки не прийшли до такого рівня взаємодії. Однак у міжнародній практиці є поняття інвестиційної декларації. І це наша декларація: ми підписали гарантійний лист і виконаємо свої слова".
Нагадаємо, коли на початку 2021 року скасували обов'язковий пайовий внесок від забудовників до місцевих бюджетів, проблеми інфраструктури повністю лягли на плечі територіальних громад. Водночас ДПТ та інвестиційні угоди з девелоперами можуть стати для будівельного ринку Києва повноцінним і, головне, цивілізованим рішенням.
