Ціна компромісу: навіщо влада спрощує отримання пенсій на окупованому Донбасі

Ціна компромісу: навіщо влада спрощує отримання пенсій на окупованому Донбасі
Для жителів ОРДЛО можуть змінити правила отримання пенсій (Фото: УНІАН)

Україна робить демонстративні кроки назустріч жителям окупованих територій перед самітом нормандської четвірки 9 грудня. Спочатку був спрощений порядок перетину лінії розмежування. Тепер до парламенту внесли законопроект про виплати пенсій жителям ОРДЛО і Криму та компенсацію заборгованостей. Мова йде про суми в десятки мільярдів гривень, але проблема не тільки в пошуку грошей на цю ініціативу. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

У Верховній раді минулого тижня зареєстрували законопроект про реалізацію права на пенсію (№2083-д). Він спрощує процедуру отримання пенсій українцями, що проживають на окупованих територіях – в Криму та окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО).

Для отримання пенсії необхідна реєстрація як внутрішньо переміщеної особи (ВПЛ), а також верифікація особистості пенсіонера в органах української влади. Багато пенсіонерів фізично залишилися жити на території ОРДЛО. І щоб не втратити право на виплати, їм як мінімум раз на два місяці необхідно перетинати лінію розмежування. Якщо строк пропущений, тоді переоформлятися в якості пенсіонера доводиться заново.

Подібна процедура призвела до появи специфічного явища на Донбасі – "пенсійного туризму", тобто регулярних поїздок на підконтрольну Україні територію за пенсією. Пенсіонери становлять значну частку пасажирів на донбаських КПВВ, як стверджують автори законопроекту – близько 60%. І за кілька років 34 людини померли безпосередньо під час проходження лінії розмежування.

З'явився і особливий вид "бізнесу" з надання підроблених довідок про статус ВПЛ. Для цього в прифронтових містах на підконтрольній території Україні в одній квартирі можуть прописувати по кілька десятків пенсіонерів.

Про необхідність вирішувати питання пенсій та інших соцвиплат на підконтрольних територіях постійно говорили західні партнери України, вказуючи на гуманітарний аспект проблеми. У 2018 році Верховний суд визнав, що право на пенсію гарантовано Конституцією України. Незалежно від того, де проживає людина і чи проходить вона визначені процедури ідентифікації особистості.

У відповідь влада вказувала, що організувати передачу пенсій на територію ОРДЛО де-факто неможливо, оскільки там немає банківської системи. Також неможливо верифікувати тих, хто отримує цю пенсію. Возити туди гроші готівкою і передавати з рук у руки – надвисокий ризик. У підсумку, пенсії легко потрапили би у кишені звичайних бойовиків і їх керівництва.

Тим не менш, з 2016 року періодично з'являлися різні ідеї, як забезпечити виплати пенсіонерам у ОРДЛО і спростити необхідні процедури. Але до серйозного розгляду в сесійній залі ці ініціативи не доходили.

Доля законопроекту №2083-д може бути іншою. Серед його авторів – депутати усіх парламентських груп і фракцій, окрім "Європейської солідарності" і "Голосу", а також позафракційні. Співавторами проекту виступили, зокрема, голова профільного комітету соціальної політики від "Слуги народу" Галина Третьякова разом з кількома колегами по монобільшості, а також лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко.

Головна новація законопроекту – реєстрація в якості ВПЛ для отримання пенсії більше не потрібна. За пенсією можна буде звернутися в будь-яке відділення Пенсійного фонду на всій території України. Причому необов'язково особисто – це зможе зробити представник пенсіонера на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом.

Ідентифікацію особистості треба буде проходити раз на півроку, а не раз на два місяці, її порядок розробить Кабінет міністрів. А у разі втрати документів, що дають право на пенсію, її будуть нараховувати на підставі даних Пенсійного фонду та інших держреєстрів.

Для тих, хто досяг пенсійного віку вже після початку російської агресії та не сплачував належні внески, буде надана можливість "докупити" страховий стаж на пільгових умовах.

Передбачена також можливість отримати заборгованість по виплаті пенсії без терміну давності. За чинними нормам, це можна зробити лише за три останніх роки.

При цьому сума заборгованості, що накопичилася за рік і більше, виплачується одним платежем, решта – рівними сумами щомісячно, паралельно зі "звичайною" пенсією. А недоотриману пенсію померлого пенсіонера зможуть отримати його спадкоємці – по місяць смерті включно.

Бюджетні рамки

Цей законопроект активно просуває екс-шоумен і радник секретаря РНБО Сергій Сивохо, якого, судячи з усього, зараз визначено владою як головного комунікатора з "тією стороною". "Реінтеграція Донбасу неможлива без ефективного захисту та відновлення законних прав громадян", – написав Сивохо у своєму Facebook.

Ця ініціатива передбачувано викликала масу критики, зокрема і в політикумі: від функціонерів колишньої влади до "Національного корпусу" та іншої опозиції.

Один з головних аргументів – своєю риторикою про "боротьбу за уми і серця" мешканців ОРДЛО влада ставить віз попереду коня. Адже головна перешкода на шляху відновлення українського контролю над Донбасом – наявність там російських військ, місцевих бойовиків і їх псевдодержавних утворень, а не відсутність соціальних виплат.

"Київ позбавив пенсій старих людей Донбасу" – популярна тема російської телепропаганди. У той же час, за українським законодавством, ОРДЛО є окупованою РФ територіэю. Отже, згідно з міжнародним правом, саме Москва повинна нести відповідальність за утримання ОРДЛО.

Варто відзначити, що пенсіонери на непідконтрольный Україні території Донбасу все ж отримують від окупаційної влади якісь виплати в рублях, розмір яких дещо менше українських пенсій. Джерела фінансування цих виплат невідомі.

"Можливо, цю ініціативу будуть критикувати і з позицій соціальної справедливості: "наші" пенсіонери отримують копійки, а тим, хто живе "там", будуть дві пенсії платити, як це так?!", – зазначає політолог Володимир Фесенко.

Інший момент – технічна реалізація норм пропонованого законопроекту. На даний момент навіть незрозуміло, скільки саме пенсіонерів проживає на території ОРДЛО. Громадська організація "Право на захист", яка брала участь в роботі над законопроектом, вказує, що за станом на серпень 2014 року на окупованому Донбасі було зареєстровано понад 1,2 мільйона пенсіонерів.

При цьому 500 тисяч зареєстровані як ВПЛ, а решта 700 тисяч "не можуть реалізувати своє конституційне право на пенсію", стверджують у "Право на захист". В уповноваженої з прав людини Людмили Денисової інші цифри, згідно з якими пенсію не отримують 450 тисяч осіб.

У будь-якому випадку, різкий наплив пенсіонерів з окупованих територій у разі прийняття закону гарантовано, в першу чергу, на прифронтові території. Чи зможуть з цим впоратися в місцевих відділеннях Пенсійного фонду – відкрите питання.

Також неясно, як буде видаватися пенсія спадкоємцям померлих пенсіонерів, і як буде фіксуватися факт їх смерті, що відкриває велике поле для зловживань. Тим більше, мова може йти про досить серйозні, особливо для Донбасу, суми в десятки, якщо не сотні тисяч гривень.

У дискусіях навколо законопроекту вся увага приділяється пенсіонерам з ОРДЛО, тоді як про кримчан фактично забувають. Хоча вони будуть мати таке ж право на пенсію та отримання заборгованостей, як і жителі Донбасу.

Ще одна фундаментальна проблема – звідки брати мільярди гривень на виплату пенсій та заборгованостей по ним. Розробники законопроекту говорять про 62 млрд гривень станом на липень 2018 року, омбудсмен Денисова називає суму в 33,5 млрд гривень. У ЗМІ можна знайти і інші цифри, які відрізняються на десятки мільярдів гривень в обидві сторони.

Але в пояснювальній записці до законопроекту №2083-д стверджується, що його прийняття не призведе до зростання витрат бюджету. "Незалежно від можливості отримувати пенсії, вона повинна бути нарахована всім пенсіонерам, а витрати на її виплату передбачені в бюджеті Пенсійного фонду", – йдеться в документі.

Насправді ж і без пенсіонерів ОРДЛО Пенсійний фонд відчуває хронічний дефіцит з року в рік. У держбюджеті на наступний рік дотація Пенсійному фонду передбачено в розмірі понад 170 млрд гривень, що є найбільшою статтею витрат.

Необхідність доопрацювання документу визнають і в профільному комітеті Ради. Минулої п'ятниці, 29 листопада, в коментарі РБК-Україна голова Галина Третьякова повідомила, що законопроект буде доопрацьований.

"Цей законопроект, по-перше, необхідний. Він захищає наших громадян незалежно від того, де вони знаходяться. З іншого боку, він дуже сенситивний. Є багато застережень щодо того, як цю пенсію будуть отримувати, який буде механізм. Тому цей механізм потрібно доопрацювати", – повідомила Третьякова.

Технічно виплата пенсій мешканцям ОРДЛО – найменш складне завдання з точки зору прийняття рішень у форматі "тут і зараз", сказав РБК-Україна урядовий чиновник, який має відношення до соціальної тематики.

"Це питання має бути детально описане в урядовій стратегії щодо утримання окупованих територій. Над нею повинно працювати профільне міністерство. Але поки немає стратегії, немає сенсу говорити окремо про пенсії, це лише частина загальної проблеми", – сказав чиновник. При цьому він не зміг уточнити, коли очікується ухвалення стратегії.

"Холодильник проти телевізора"

Подібними ініціативами, на кшталт запропонованої в Раді, українська влада намагається продемонструвати свою готовність вирішувати пов'язані з війною проблеми, багато з яких залишалися невирішеними ще з 2014-15 років, вважає політолог Володимир Фесенко.

"У мене є підозра, що у Зеленського є ідея переконати росіян і європейських партнерів по переговорах в тому, що слідом за припиненням бойових дій треба переходити не до політичного врегулювання, а до економічної реінтеграції", – сказав Фесенко РБК-Україна.

При цьому у версію про те, що таким чином Володимир Зеленський намагається "купити" лояльність мешканців ОРДЛО на випадок проведення там виборів, політолог не вірить. На думку Фесенка, президентові важливіше домогтися припинення війни як такої, а як максимум – реінтеграції окупованих територій.

Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто підкреслює, що ефект від подібних кроків української влади буде залежати від того, як на них реагуватиме російсько-сепаратистська пропаганда, в першу чергу телебачення.

"Теоретично, такі кроки України повинні позитивно впливати на настрої жителів ОРДЛО, але як буде на практиці, сказати дуже складно. Все залежить від того, як на це відреагує пропаганда. Популярна теза про те, що "холодильник" завжди перемагає "телевізор", працює не завжди", – сказав виданню соціолог.

Не можна виключати, що нинішня ініціатива – лише частина маневрів напередодні зустрічі нормандської четвірки у Парижі 9 грудня, і до її розгляду Верховна рада дійде не скоро. Або ж під тиском уряду із цього законопроекту будуть вилучені найбільш затратні і спірні норми.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся